Прагнення України отримати прискорений вступ до Європейський Союз зіткнулося з жорстким спротивом частини урядів країн-членів, які побоюються ризиків швидкого розширення. У Брюсселі визнають амбіції Києва, однак дедалі частіше як компроміс обговорюють формат поступової інтеграції замість повноцінного членства у короткі строки.
Президент України Володимир Зеленський розраховує, що 2027 рік може стати датою вступу держави до ЄС. За інформацією Reuters, глава держави переконаний, що членство в європейському блоці забезпечить Україні довгострокову безпеку, стабільність і економічне зростання.
Аналітики зазначають, що чітка перспектива вступу до ЄС може стати важливим елементом будь-якого майбутнього мирного врегулювання, особливо якщо Україна не відновить контроль над усією територією або не стане членом НАТО. Втім, низка урядів, зокрема Франція та Німеччина, приватно висловлюють скептицизм щодо ідеї реформування процедури вступу, яка могла б значно скоротити шлях України до членства. Серед побоювань — ризик того, що після отримання членства темп реформ, включно з антикорупційними заходами, може сповільнитися. Віцепрем’єр-міністр із питань євроінтеграції Тарас Качка заявив, що Київ готовий врахувати занепокоєння партнерів. Серед можливих запобіжників — запровадження системи моніторингу дотримання демократичних стандартів та перехідний період перед отриманням повного доступу до сільськогосподарських субсидій ЄС. За його словами, політичне зобов’язання щодо членства має принципове значення для довгострокового миру в Європі. Нинішня процедура вступу до ЄС є тривалою та складною. Вона передбачає багаторічні переговори, гармонізацію законодавства та відповідність демократичним і економічним критеріям. Кожен етап потребує одностайного схвалення всіх держав-членів, і окремі країни вже блокували просування України на початкових стадіях процесу.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, за даними дипломатів, запропонувала переглянути традиційний підхід. Йдеться про можливість приєднання після виконання мінімальних вимог із подальшим поетапним розширенням прав — так зване “зворотне розширення”. У такому випадку країна могла б отримати членство з обмеженим доступом до фондів і механізмів ухвалення рішень. Проте ця ідея викликає суперечки. Частина експертів вважає, що повноцінний вступ протягом найближчих кількох років є малоймовірним. Натомість більш реалістичним сценарієм називають прискорену секторальну інтеграцію — поступовий доступ до єдиного ринку, співпрацю в енергетиці, цифровій сфері, транспорті та участь у програмах ЄС.
В Офісі президента України раніше заявляли, що Київ не погодиться на полегшене або часткове членство і наполягає на повноцінному вступі з чітко визначеною датою. Таким чином, дискусія про формат і строки інтеграції залишається однією з ключових тем у відносинах України та Європейського Союзу.
