З 3 березня в Україні автозаправні станції отримали право продавати безрецептурні лікарські засоби за наявності відповідної ліцензії. Нововведення стало можливим після ухвалення Кабінет Міністрів України постанови №275, яка уточнює механізм реалізації раніше затверджених змін до ліцензійних умов торгівлі лікарськими засобами.
Документ деталізує порядок застосування постанови №1803, що регулює виробництво, імпорт, оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Відтепер автозаправні станції можуть здійснювати роздрібний продаж виключно препаратів, які відпускаються без рецепта.
Для отримання дозволу суб’єкти господарювання мають подати документи до Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. У заяві необхідно вказати конкретну АЗС та визначену зону торгівлі. У приміщеннях повинні бути створені належні умови зберігання відповідно до вимог виробників, а лікарські засоби мають розміщуватися окремо від інших товарів. Продаж дозволяється також через вендингові автомати за умови проведення вхідного контролю та завантаження продукції уповноваженою особою. Така особа повинна мати профільну освіту за спеціальністю “Фармація, промислова фармація” не нижче рівня фахового молодшого бакалавра та відповідати за функціонування системи якості в межах однієї області. Водночас відповідальність за дотримання ліцензійних умов несе власник ліцензії. Перелік безрецептурних препаратів затверджено Міністерство охорони здоров’я України. На АЗС можна придбати знеболювальні та жарознижувальні засоби, препарати від застуди та кашлю, вітаміни, засоби для нормалізації травлення, а також мазі, гелі, пластирі та інші товари для місцевого застосування.
В уряді пояснюють, що рішення спрямоване на підвищення фізичної доступності ліків в умовах обмеженої роботи аптечної мережі, особливо у віддалених та прифронтових регіонах. Через війну, перебої з електропостачанням та зростання навантаження на систему охорони здоров’я багато населених пунктів залишаються без стаціонарних аптек.
Мережі АЗС, які стабільно функціонують та мають технічні можливості для зберігання препаратів, можуть частково вирішити проблему доступу до базових ліків, зокрема для зняття болю чи зниження температури. Водночас контроль за дотриманням вимог залишається за регуляторними органами.
