Після парламентських виборів 23 лютого в Німеччині розпочалися офіційні коаліційні переговори між найбільшими політичними силами країни – ХДС/ХСС та СДПН. Вони мають на меті формування нового уряду під керівництвом лідера ХДС Фрідріха Мерца.
19 основних учасників переговорів, представляючи ХДС, ХСС та СДПН, зустрілися в штаб-квартирі ХДС у Берліні для старту цієї важливої політичної процедури. Першу установчу зустріч було проведено 14 березня, вона тривала лише пів години. Тепер робочі групи, до складу яких входять по 16 членів, повинні до 24 березня підготувати текстові пропозиції для коаліційної угоди. Основою для обговорень є одинадцятисторінковий документ, погоджений на попередніх перемовинах.
Однак переговори проходять в складних умовах. Наразі досі немає згоди з боку “Зелених” щодо центрального компромісу, який стосується багатомільярдного фінансування інфраструктури та оборони. Без схвалення цієї угоди “Зеленими” буде важко забезпечити більшість у Бундестазі для ухвалення фінансового пакету, що включає інвестиції в оборону та інфраструктуру.
Перед початком коаліційних переговорів ХДС/ХСС і СДПН ініціювали необхідні зміни до конституції. Лідер ХДС Фрідріх Мерц запропонував “Зеленим” інвестувати кошти з інфраструктурного фонду, що має обсяг 500 мільярдів євро, в захист клімату, а також послабити боргове обмеження не тільки для оборони, але й для цивільної оборони, розвідувальних служб і цивільного захисту.
Мерц запевнив, що ця ініціатива дозволить Німеччині досягти значного прогресу не лише в обороні, але й у питаннях економічної конкурентоспроможності та захисту клімату. Однак представники “Зелених” відкинули цю пропозицію, заявивши, що вона не відповідає їхнім переконанням щодо екологічної політики. Крім того, опозиційні партії, такі як “Альтернатива для Німеччини”, Ліва партія та Альянс Сари Вагенкнехт, також виступили проти змін до конституції.
Після того, як коаліційна угода буде досягнута, вона повинна отримати затвердження відповідними органами трьох партій. СДПН також планує провести опитування серед своїх членів перед остаточним ухваленням угоди.
