Вчені з Університету Макгілла зробили сенсаційне відкриття, досліджуючи екосистему раннього крейдяного періоду, яка існувала близько 130 мільйонів років тому. Вони відновили харчовий ланцюг стародавнього океану і з’ясували, що хижаки того часу перебували на значно вищому рівні харчового ланцюга, ніж сучасні морські хижаки.
Сьогодні океан є домом для численних видів, серед яких такі великі хижаки, як косатки, кашалоти і великі білі акули. Однак вчені вважають, що в стародавньому океані ці хижаки не були на вершині харчового ланцюга, а, можливо, займали нижчі трофічні рівні. Дослідження показало, що в ранньому крейдяному періоді, коли біорізноманіття було на піку, рівень океанів був значно вищим, і морські екосистеми були населенням великими морськими рептиліями та іншими величезними хижаками, деякі з яких сягали більше 10 метрів у довжину. Наприклад, іхтіозаври, телеозаври і пліозаври були серед найбільших хижаків того часу.
Нове дослідження вказує на те, що в стародавньому океані існував унікальний «сьомий трофічний рівень» — рівень для найбільших хижаків, які полювали на інших хижаків. Сучасні океани досягають максимум п’ятого або шостого трофічного рівня, де хижаки займають верхівку харчового ланцюга, полюючи на травоїдних або інших хижаків. Для відновлення цієї стародавньої екосистеми вчені створили модель взаємодії між видами, використовуючи викопні рештки тварин, знайдені в формації Паха, яка розташована на території сучасної Колумбії. Використовуючи цю модель, дослідники змогли отримати безпрецедентний погляд на те, як виглядала екосистема того часу, і зрозуміти, чому вона була такою складною та багатою.
Це дослідження має велике значення для розуміння еволюції морських екосистем, адже воно дає можливість вивчити, як змінювались екологічні мережі з плином часу. Вчені впевнені, що отримані знання допоможуть краще зрозуміти, як стародавні екосистеми можуть бути схожі на сучасні та як вони могли взаємодіяти.
