Туреччина, країна, яка історично перебуває на перехресті між Сходом і Заходом, офіційно подала заявку на вступ до блоку БРІКС. Ця новина викликала значний резонанс у міжнародних колах і підкреслює геополітичні зміни, що відбуваються на глобальному рівні. Аналітик Олексій Кущ оцінює цю подію як вкрай важливу і знакову для міжнародних відносин, підкреслюючи можливі наслідки для світової політики.
Туреччина подала заявку на вступ до БРІКС. Якщо членство Туреччини в блоці стане реальністю, то вже найближчим часом до БРІКС вступить і весь тюркський протокластер: Казахстан, Таджикистан, Киргизстан.
Під питанням — Узбекистан і Туркменістан (який декларує нейтралітет).
Азербайджан, до речі, подав заявку на вступ ще раніше.
Цікаво працює модель геополітичної гравітації БРІКС. Вона формує тяжіння чітко за контурами Глобального Євразійського острова з проникненням на інші континенти.
Тобто до БРІКС можуть увійти й Індокитай (заявки подали Малайзія і Таїланд), і Магриб (інтерес до інтеграції в Алжиру), і західноафриканський Сахель, і навіть Пакистан.
У мене часто запитують у контексті Глобального острова: а як же конфлікт між Індією і Китаєм?
Тоді я одразу згадую БРІКС і відповідаю запитанням на запитання, хоч це й неввічливо: а як же участь у цьому блоці Індії та Китаю одночасно? Конфлікти не заважають?
Теорія Гартленда Маккіндера і його матрьошки домінування у світі, звісно, вже значною мірою не працює. Але в одному він має рацію: Африка й Латинська Америка схилятимуться в бік паназійського блоку, а не пан’європейського чи північноамериканського.
І я вам назву лише одну забійну причину. Усе дуже просто: шансів стати учасником БРІКС у країн Африки та Латинської Америки “трохи більше”, аніж стати учасниками західного клубу.
Туреччина стоїть на порозі ЄС з 1999-го і стоятиме ще 30 років. Тому вона пішла в БРІКС.
Ось Алжир ніхто й на поріг до ЄС не пустив, хоч ця країна і була частиною франкофонного світу.
А Індія — британського.
А Мексика ніколи не стане для США аналогом Канади. Тому стіну будують на кордоні з першою, а не з другою (де кордону взагалі як такого немає).
Ми бачимо зародження USGS: Об’єднаних країн Глобального Півдня. Так, між цими країнами є безліч відмінностей і розбіжностей. Але згадаймо рівень розбіжностей у Європі, що пройшла через дві світові війни, або у США, що пройшли через громадянську війну індустріальної Півночі і рабовласницького Півдня.
До речі, у США ці розбіжності живі досі.
Так, китайська цивілізація відрізняється від індійської.
Але є щось спільне в ідеї Революції Глобального Півдня: боротьба з нееквівалентним глобальним обміном, контроль за доступом до ключових ресурсів, насамперед до енергії як універсального палива сучасної кліодинаміки.
Загалом, БРІКС — це новий глобальний кластер, який потрібно ретельно вивчати в межах системного кластерного аналізу загальної світової системи.
Трохи поточної інформації.
У БРІКС є аналог свого МВФ: Новий банк розвитку БРІКС. Яким керує Ділма Русеф, колишня президентка Бразилії (перша жінка на цій посаді).
З’їзд учасників банку проходить зараз у Кейптауні, ПАР.
Алжир подав заявку на вступ до банку.
Новий банк розвитку БРІКС переймає естафету у китайського Азійського банку інфраструктурних інвестицій, до якого, до речі, входить низка європейських країн, наприклад, Італія.
АБІІ також вважали аналогом азійського МВФ, але він більше концентрується на проєктах Нового шовкового шляху.
Основне завдання БРІКС на найближчі роки — побудова альтернативної платіжної системи, непідконтрольної західному фінансовому моніторингу.
Відомий економіст Джефрі Сакс просуває ідею створення в БРІКС “хмарних”, “розумних” міст. Це чимось нагадує концепцію нобелівського лауреата Пола Ромера — “чартерних” міст.
Я вже кілька років пропоную створити в Україні в межах проєкту “Фенікс” для внутрішньо переміщених осіб модель “чартерних міст” на базі міст-супутників наших АЕС (поєднання якісного життєвого простору, індустріальних енергомістких платформ і вільних міських зон для малого бізнесу). Але поки що такі ідеї просувають у БРІКС, а не в нас.
В Україні воліють будувати для біженців модульні містечка в режимі гетто за європейські гранти.
Драйв розвитку — ось що відрізняє ідею чартерного міста від банального бажання швидше освоїти зовнішню допомогу.