У січні 2025 року сталася несподівана зупинка програм з вилучення та знищення озброєнь, що фінансуються урядом США. Це стало продовженням низки різких змін у політиці, пов’язаній зі зброєю, які почалися з вступом Дональда Трампа на посаду президента у 2017 році. Зупинка стала результатом указу президента про переоцінку та реорганізацію іноземної допомоги, що викликала значну стурбованість серед гуманітарних організацій, які займаються розмінуванням.
Американське Управління Держдепартаменту, яке фінансує міжнародні програми з розмінування, надіслало електронний лист до організацій з проханням припинити операції з очищення від вибухонебезпечних боєприпасів. Вказівка припинити діяльність базується на новій стратегії, яка зосереджена на максимізації національних інтересів США. Це сталося після того, як державний секретар Марко Рубіо заявив, що припинення іноземної допомоги є важливим кроком у забезпеченні безпеки та процвітання Сполучених Штатів. Однак цей крок став предметом суперечок, зокрема через його вплив на глобальну гуманітарну безпеку, зокрема в контексті земель, що забруднені мінами після конфліктів. Одним із важливих аспектів програми з розмінування є відновлення сільськогосподарських угідь у постраждалих регіонах, таких як Україна, Шрі-Ланка та В’єтнам. Це допомагає забезпечити продовольчу безпеку та сприяє стабільності в таких країнах, які страждають від наслідків війни та конфліктів. Програма знищення боєприпасів також сприяє поверненню біженців та внутрішньо переміщених осіб до своїх домівок. В Україні, де війна з Росією залишила величезні території, покриті мінами та вибухонебезпечними боєприпасами, ця програма має особливу важливість. У звітах Держдепартаменту підкреслюється, що очищення земель від мін є передумовою для відновлення сільського господарства та відродження економіки країни.
Зміна підходу до міжнародної політики США з озброєнь є частиною більш широкої тенденції, що почалася з адміністрації Трампа. Один із ключових моментів — скасування політики щодо касетних бомб, яка діяла в США до 2020 року. Після цього уряд Трампа дозволив використання касетної зброї в деяких випадках, включаючи передачу застарілих ракет ATACMS з касетними боєголовками Україні. У свою чергу, адміністрація Байдена також змінила курс на використання нестійких протипіхотних мін у 2024 році, що спровокувало нові суперечки. Наслідки зупинки програм з розмінування для гуманітарних організацій залишаються незрозумілими. Програму розмінування підтримували багато країн і організацій, і припинення допомоги може серйозно ускладнити відновлення постраждалих територій, а також негативно вплинути на продовольчу безпеку у світі. У звітах також зазначається, що США, незважаючи на зміни в політиці, залишаються основним донором міжнародних зусиль зі знищення боєприпасів. Від 1993 року вони надали понад 5,1 мільярда доларів для допомоги понад 125 країнам у розмінуванні та знищенні вибухонебезпечних матеріалів.
Зупинка програм із розмінування і вилучення боєприпасів є частиною ширшої політичної трансформації в США, що включає зміну підходу до іноземної допомоги та зовнішньої політики загалом. Це може мати серйозні наслідки для гуманітарних ініціатив, зокрема в країнах, постраждалих від війни, де розмінування є життєво важливим для відновлення та стабільності.
