18 жовтня закінчиться дія резолюції Організації Об’єднаних Націй (ООН) щодо Ірану, яка передбачає заборону на експорт ракетного озброєння.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ Ірану з політичних питань Багері Кані у своєму Twitter.
Нагадаємо, резолюція ООН № 2231 щодо Ірану була ухвалена 20 липня 2015 року у зв’язку з ядерною програмою Тегерана і дійсна до 18 жовтня 2023 року. Ця резолюція була частиною санкційного режиму у відповідь на іранську ядерну програму.
“З 18 жовтня 2023 року відповідно до резолюції 2231 Радбезу ООН припиняються всі обмеження, незаслужено накладені на діяльність, пов’язану з балістичними ракетами, та їхні поставки до/з Ісламської Республіки Іран”, – йдеться в заяві представника МЗС Ірану.
Кані також додав, що країна “більше не зазнає жодних обмежень” у контексті рішень Ради Безпеки ООН.
Коментуючи ці заяви іранської сторони, експерт Центру близькосхідних досліджень AMES Ігор Семиволос у коментарі для ZN.UA зазначив, що тепер Тегеран зможе продавати ракетну зброю.
“За продаж цієї зброї не буде жодних санкцій. Це було в рамках Резолюції 2015 року так званої “ядерної угоди”. І згідно з цією Резолюцією, були передбачені терміни, на які накладаються на Іран обмеження з продажу, з початку 2018 року звичайного озброєння, а потім – ракетної зброї. 18 жовтня закінчується термін дії Резолюції. Іран може продавати ракетну зброю всім, кому він забажає”, – зазначив Семиволос.
Своєю чергою, за оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), закінчення терміну дії ракетних обмежень Радбезу ООН 18 жовтня 2023 року дасть Ірану можливість експортувати ракети і пов’язані з ними технології без міжнародного контролю, зокрема і в РФ.
За інформацією Інституту вивчення війни (ISW), міністр оборони РФ Сергій Шойгу 19 вересня поточного року під час візиту до Тегерану обговорював закінчення терміну дії ракетних обмежень резолюції Радбезу ООН з міністром оборони Ірану бригадним генералом Мохаммадом Реза Аштіані.
Однак напередодні завершення терміну дії резолюції ООН у Раді Європейського Союзу заявили про продовження ембарго на експорт ракетної зброї для Ірану. “Рада вирішила вжити необхідних заходів для збереження обмежень у рамках режиму нерозповсюдження ЄС щодо Ірану”, – ідеться в повідомленні Ради ЄС.
В опублікованому 17 жовтня релізі Ради ЄС пояснюється рішення утриматися від зняття цих обмежень 18 жовтня 2023 року невиконанням Іраном своїх зобов’язань за Спільним всеосяжним планом дій (СВПД). Про невиконання офіційним Тегераном своїх зобов’язань повідомляло Міжнародне агентство з атомної енергії з 2019 року.
Рада ЄС погодилася зберегти секторальні та індивідуальні санкції, пов’язані з розповсюдженням ядерної зброї Ірану, а також ембарго на постачання зброї та ракет.
Крім того, Рада ухвалила правові акти “для збереження позначок” для фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у діяльності зі створення ядерних або балістичних ракет, або пов’язані з Корпусом вартових ісламської революції.
Слід зазначити, що Велика Британія, Франція та Німеччина вже оголосили, що збережуть чинні обмеження щодо Ірану щодо ракетної діяльності і після 18 жовтня. Також у контексті закінчення терміну дії обмежень ООН на ракетну діяльність Ірану санкції щодо цієї країни запровадили 18 жовтня і США. Обмеження поширюються на групу осіб і компаній, що базуються в Ірані, Китаї, Гонконзі та Венесуелі, пов’язаних із розробкою балістичних ракет і безпілотників Тегераном.
Під санкції також потрапили компанії Parchin Chemical Industries, PB Sadr, а також виробники електроніки MODAFL і PCI. Китайську компанію Zhejiang Qingji Ind Co внесли до списку обмежень за продаж Ірану центрифуг та іншого обладнання. Також серед тих, хто потрапив під санкції, були Hong Kong Ke.Do International Trade і китайська Qingdao Zhongrongtong Trade Development, яких Мінфін США звинуватив у продажу Ірану кольорових металів подвійного призначення.
“Сполучені Штати продовжать переслідувати незаконні транснаціональні мережі закупівель, які таємно підтримують іранське виробництво балістичних ракет та інші військові програми”, – заявив заступник міністра фінансів США з питань тероризму та фінансової розвідки Брайан Нельсон.
Санкції проти Ірану також зберігає Швейцарія.
Цікаво, що перші повідомлення про можливу передачу Іраном балістичних ракет Росії датуються ще 2022 роком. Тоді 16 жовтня 2022 року американська газета Washington Post із посиланням на двох співробітників розвідки з країни-союзника США повідомила, що Москва хоче отримати в Тегерану ракети “Фатех-110” і “Золфагар” із дальністю дії 300 і 700 кілометрів відповідно.
І вже 28 жовтня 2022 року начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов під час інтерв’ю виданню The Drive заявив про те, що армія РФ може застосувати іранські балістичні ракети Fateh-110 і Zolfaghar уже в листопаді 2022 року.
На пряме запитання журналіста про достовірність і терміни постачання ракет з Ірану, про що почалися розмови в середині жовтня, Буданов відповів: “Я вважаю, що наступного місяця ми побачимо їх застосування тут”.
“Це серйозна загроза, тому що іранські ракети, на відміну від російських, мають достатню точність, дуже високу швидкість, і ці характеристики перевірені в боях. Ми можемо розраховувати тільки на блискучу роботу наших військ ППО. І сподіваємося, що наші союзники нададуть нам більше цих систем ППО для забезпечення прикриття”, – додав Буданов.
Звертаю увагу, що в подальшому інформація глави ГУР МОУ Кирила Буданова і The Washington Post не знайшла свого підтвердження.
Показово, що офіційний представник Пентагону на брифінгу 31 жовтня 2022 року заявив, що вони поки що не мають інформації щодо постачання Іраном Росії цих ракет, але водночас не спростував імовірність таких поставок.
Незважаючи на заяви глави ГУР МОУ Буданова про високу точність іранських ракет Fateh-110 і Zolfaghar, американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies) вважає, що їхня реальна точність становить, навіть завдяки використанню супутникової навігації, близько 500 метрів від точки прицілювання.
За наявною інформацією, останній задокументований випадок масового застосування іранських балістичних ракет стався 2020 року. Тоді Іран завдав удару цими ракетами по авіабазі США “Айн-аль-Асад” в Іраку.
За інформацією американської сторони, тоді по авіабазі було випущено 15 іранських балістичних ракет. Показово, що тільки 10 із них досягли мети. Однак на супутникових знімках було зафіксовано лише п’ять уражень великої за розмірами авіабази. Ба більше, відстань між вибухами становила до 1,3 км. Це наочно спростовує інформацію про високу точність іранських ракет.
Згідно з офіційною інформацією американської сторони, удар балістичними ракетами не призвів до загибелі військовослужбовців армії США. Лише деякі зазнали травм різного ступеня, здебільшого легких, а також було втрачено один літак, який перебував на злітно-посадковій смузі.
Однак, за оцінками фахівців, питання точності іранських ракет – це останнє, що цікавить Москву. Йдеться про те, що єдине їхнє практичне використання країною-агресором уявляється в завданні нанесення ударів по містах з метою тероризування цивільного населення, де питання точності не має жодного значення.
Заявлені Тегераном тактико-технічні характеристики цих ракет такі:
Fateh-110: дальність – 300 км, вага бойової частини (вибухівки) – до 650 кг Zolfaghar: дальність – 700 км, вага бойової частини (вибухівки) – до 580 кг Fateh-110 – це іранська балістична ракета класу “земля-земля”, яку виробляє іранська корпорація Aerospace Industries Organization. Перебуває на озброєнні КВІР (Корпусу вартових ісламської революції).
Ракета “Fateh-110” побачила світ 2002 року, її розроблено на основі некерованої ракети “Zelzal-2”, яку також створили на базі Zelzal-1.
Свого часу Іран отримав доступ до китайських ракетних технологій постачанням ракет CSS-8, переробленої копії радянської твердопаливної некерованої ракети комплексу “Луна-М”.
Початком іранської ракетної програми можна вважати середину 80-х років минулого століття. Тоді 1985 року Ірану вдалося закупити у Лівії ракети Р-17 комплексу “Ельбрус”, більш відомого як “Скад”. Крім того, “Скади” були закуплені в КНДР, яка в 70-х роках отримала їх від Єгипту, а в середині 80-х локалізувала під назвою “Нодон”.
За оцінками фахівців, усі іранські ракети базуються винятково на двох джерелах: радянській Р-17 зі “Скада” і 9М21 з “Луни-М”. У модернізації та розробці похідних варіантів брали участь не тільки іранські фахівці, а й КНДР. Слід зазначити, що в допомозі створенню ракет Fateh офіційно 2006 року звинуватили китайську Great Wall Industry.
Іранська тактична балістична балістична ракета Zolfaghar належить до сімейства Fateh-110. Але вона відрізняється від ракети попереднього покоління дальністю польоту, яка становить до 700 км. Крім інерційної системи наведення, ракета використовує GPS, а також комерційні системи GNSS. Бойова частина ракети відділяється під час наближення до цілі. Це значно ускладнює її виявлення, відстеження і знищення. Помітно, що Zolfaghar з’явилася після введення проти Росії санкцій у 2014 році.
Основною проблемою цих ракет є те, що Fateh-110 і Zolfaghar є балістичними ракетами, і їх у принципі дуже складно перехопити. Балістичні ракети летять великою балістичною траєкторією, піднімаються на висоту до 40-50 км і потім летять вертикально вниз під кутами близько 80-90 градусів. Приблизний час польоту ракети Fateh-110 на заявлену дальність оцінюється в 300-350 секунд. Таким чином, навіть з моменту оголошення повітряної тривоги, пуск балістичної ракети буде помічений на РЛС майже одразу, і у цивільного населення буде вкрай мало часу, щоб перейти в укриття. Також слід розуміти, що потужність бойової частини Fateh-110 у 2-2,3 раза більша, ніж у крилатої ракети типу “Калібр”.
Єдиним способом нейтралізації балістичної ракети є так зване кінетичне перехоплення, коли в неї врізається інша ракета. Балістичні ПРО Zolfaghar можуть перехоплювати тільки Patriot PAC-3 і франко-італійська SAMP/T. Однак ефективність ППО залежить від кількості зенітних ракетних комплексів.
Основна проблема застосування іранських балістичних ракет країною-агресором полягає в тому, що вони не є масовим продуктом, і їхня кількість обмежена. За оцінками військово-політичного аналітика групи “Інформаційний спротив” Олександра Коваленка, Іран має проблеми із серійним виробництвом практично всієї своєї збройної сили.
“Загалом очікується близько 100 одиниць ракет – таку партію Росія може отримати. Не виключаю, що це може бути і до 200 одиниць такого ракетного озброєння. Тисячі одиниць – ні, вони в Ірані відсутні”, – підсумував політолог.
Однак американська розвідка вважає, що в Ірану може бути понад 3000 балістичних ракет різних типів, водночас кількість крилатих ракет набагато більша.
15 березня 2022 року командувач Центрального командування США (CENTCOM) генерал Кеннет Маккензі заявив, що в Ірану понад 3000 балістичних ракет, багато з яких можуть досягти території Ізраїлю.
“На військовому рівні мене насамперед турбує те, що у них немає ядерної зброї, але я також дуже стурбований значним зростанням і ефективністю їхньої програми створення балістичних ракет”, – сказав Маккензі комітету Сенату. “У них понад 3000 ракет різних типів, деякі з яких можуть досягти Тель-Авіва”, – зазначив Маккензі у відповідь на запит члена сенатського комітету. “Жодна з них поки що не може досягти Європи”, – додав він.
У цьому контексті варто згадати, що 2008 року в Ізраїлі з’явилася інформація про те, що Тегеран передав “Хезболлі” “сотні ракет” Fateh-110.
Однак більшу частину з них було знищено авіаударами ізраїльських військово-повітряних сил.
Значний інтерес для ЗС РФ може бути пов’язаний з однією з останніх іранських розробок – балістичною ракетою середньої дальності “Хайбар-шекан”. За маси боєголовки 500 кілограмів і дальності польоту 1450 кілометрів її відрізняє, за словами виробника, висока маневреність, яка значно збільшує ймовірність подолання систем ППО. Однак у бойових умовах вона ще не випробовувалася.
За оцінками американської розвідки, частиною російсько-іранської угоди про постачання зброї можуть бути також крилаті ракети. В Ірані їх досить багато. Наприклад, може йтися про ракети “Мешкат”, які за своїми характеристиками дуже близькі до російських Х-55 – їх від самого початку війни використовували для ударів по Україні (дальність польоту 600 кілометрів, маса боєголовки 960 кілограмів, точність 600 метрів).
За інформацією BBC, у Росії виробництво ракет меншої дальності було обмежено ДРСМД, який діяв з 1988 по 2019 рік. Росія, так само як і США, не могли випробовувати і розміщувати на землі балістичні та крилаті ракети середньої і меншої (від 1000 до 5500 км) дальності. Договір не забороняв розробляти такі ракети, але до початку війни Росія не змогла створити великий арсенал такої зброї.
Якщо Росія все-таки отримає іранські балістичні ракети і використовуватиме їх для атак на територію України, це буде серйозною загрозою. За оцінками спікера Командування Повітряних Сил Збройних Сил України Юрія Ігната, загроза від іранських ракет значна, хоча точні характеристики такого виду озброєння наразі залишаються невідомими.
“Звичайно, Іран буде говорити, що їхні ракети кращі, але вони не кращі за Іскандер, це 100%. Але якщо Росія отримає їх, це серйозна проблема”, – підкреслив він.
Слід зазначити, що нещодавно директор ізраїльської розвідки Моссада Давид Барнеа заявив, що Іран має намір передати Росії ракети малої і великої дальності, а також безпілотники-камікадзе Shahed.
Нагадаю, у листопаді 2022 року голова Ради національної безпеки Ізраїлю Ейаль Хулата на форумі в Бахрейні заявив, що якщо Іран почне постачати балістичні ракети Росії, Ізраїль буде готовий поставити високоточні балістичні ракети Україні.
Наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський на брифінгу з генсеком ООН Єнсом Столтенбергом заявив, що факти продажу іранських балістичних ракет Росії поки що не зафіксовано.
