Стратегічна невизначеність, яку президент Франції Емануель Макрон запропонував як інструмент проти політики Кремля, набуває все більшої підтримки.
У Генеральному штабі України були змушені додатково пояснити заяву головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського щодо дозволів французьким інструкторам на відвідування навчальних центрів. В інформаційному просторі це сприйняли як підтвердження ухвалення рішення про відправку західних військ. Хоча Французьке МВС запевнило, що мова йде лише про планування, багато хто вважає, що розгортання інструкторів НАТО в Україні неминуче. Це лякає Росію, оскільки може суттєво вплинути на хід війни.
27 травня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що підписав документи, які дозволяють французьким інструкторам відвідати навчальні центри в Україні. Він також висловив радість щодо ініціативи Франції направити інструкторів для підготовки українських військових і сподівається, що інші країни НАТО підтримають цю ініціативу.
Українці, які трактували повідомлення як підтвердження вже прийнятого рішення про відправку військових, підбадьорились, тоді як російські пропагандисти вибухнули обуренням. Проте Французьке МВС згодом уточнило, що вони не надсилають своїх військових, а лише обговорюють цю можливість з українцями. Наступного дня Генштаб України пояснив, що йдеться лише про підготовчі роботи.
Іспанський публіцист Альберто Рохас коментує: “Макрон нарешті застосовує стратегічну невизначеність. Він не ставить ‘червоних ліній’ і не попереджає про те, чого не збирається робити, як завжди робить Шольц. Він просто це робить. Це єдиний спосіб поводитись із таким суперником, як Путін”.
З огляду на те, що все більше західних країн висловлюють готовність підтримати ініціативу Макрона, сумнівів щодо розгортання інструкторів НАТО залишається все менше. Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Чарльз Браун каже, що розгортання інструкторів НАТО виглядає неминучим, питання лише у часі. “З часом ми цього досягнемо”, – сказав він New York Times.
Значення західних інструкторів
Західні інструктори раніше були в Україні неофіційно. Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас зазначила, що це не призвело до прямого зіткнення між Росією та НАТО. Навіть якщо вони постраждали б від російської зброї, діяли вони на свій страх і ризик, тому статтю 5 не було б застосовано.
Минулого року у Львові проводили тренінги французькі фахівці з хімічної зброї, офіційно навчаючи медиків та рятувальників, а не військових. Рафаель Пітті, генерал армії у відставці, розповів про свої спостереження з Сирії, де бачив наслідки застосування хімічної зброї росіянами.
New York Times пише, що Київ планує залучити західних фахівців для навчання 150 тисяч мобілізованих. Це простіше, дешевше та швидше на території України. Західні фахівці можуть надати досвід з кібербезпеки, розмінування та інших галузей. Їхня допомога у навчанні з ремонту військової техніки буде безцінною.
Прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте наголосила на необхідності сильної протиповітряної оборони для забезпечення спокійної роботи західних військових інструкторів. Чарльз Браун вважає доцільним використовувати засоби ППО для захисту інфраструктурних об’єктів в Україні. Це допоможе зосередити більше сил ППО на сході, що створить додаткову перевагу перед ворогом.
Використання військових інструкторів є улюбленою тактикою багатьох країн, включаючи Кремль, Китай, США, Британію та Францію. Це дозволяє їм просувати свої інтереси у гарячих точках світу, зберігаючи формальний нейтралітет. У радянські часи це були Корея, В’єтнам, Куба, Ангола, Єгипет, Ефіопія, Афганістан; у сучасніші часи – Сирія, Лівія, Центральноафриканська Республіка, Венесуела. Москва знає, якою може бути небезпека, адже не завжди мова йде лише про місцеві тренування.
Під час війни у В’єтнамі та Кореї радянські інструктори не тільки навчали, але й брали участь у боях. Вони допомагали своїм підопічним у ППО та на літаках, фактично стаючи за пульти управління та штурвали техніки. Популярним був жарт, що в’єтнамський майор “Зай Цев” збив американський винищувач.
“На наші МіГ-15 були нанесені розпізнавальні знаки армій Китаю та Північної Кореї. Кожному льотчику наказали вести радіозв’язок корейською. Нам роздали папірці з командами корейською мовою, записаними російськими літерами. Ми намагалися їх завчити, але в перших боях вся конспірація закінчилася”, – згадує учасник війни на Корейському півострові Сергій Крамаренко.
У Єгипті під час “війни на виснаження” з Ізраїлем радянські інструктори керували роботою системи ППО. У Сирії в 2015 році росіяни допомагали режиму Башара Асада у плануванні та проведенні операцій. ПВК “Вагнер”, фактично підрозділ ГРУ, брала участь у бойових діях у цій країні. А борт MH-17 був збитий з російського “Бука” ймовірно кадровими військовими 53-ї Курської зенітно-ракетної бригади, які діяли як “відпускники”.
У Кремлі стурбовані тим, що Захід може чинити так само. Особливо їх тривожить перспектива передачі ЗСУ західних літаків. У повідомленні МЗС РФ вже оголосили, що розцінюватимуть літаки F-16 в українському повітряному просторі як потенційних носіїв ядерної зброї. Це показово, враховуючи, що пропаганда РФ ще не звинувачує Україну у розробці повноцінної ядерної зброї, обмежуючись байками про “брудну бомбу”.
Кремль стурбований можливістю участі іноземних пілотів у керуванні F-16, які можуть бути передані Україні. Це розчаровує Володимира Путіна, оскільки червона лінія, яку він встановив, може бути перетнута прямо на його очах.
Велика Британія, Нідерланди, Швеція, країни Балтії, Польща та Чехія вже заявили, що дозволяють використовувати свою зброю для ударів по території РФ. Це суттєво розмиває червоні лінії Кремля. Вперше за довгий час правила гри нав’язує Захід, і Путін не знає, як на це реагувати.
