Світові фондові ринки опинилися в стані серйозного стресу, зазнавши значних втрат протягом останнього тижня. Найбільш вражаючим стало падіння американського індексу Nasdaq 100, який є одним із ключових індикаторів ринку технологічних компаній. Від свого пікового значення в середині липня індекс впав більш ніж на 10%.
Японський індекс Topix втратив двозначні цифри, а 2 серпня впав одразу на 6%, що стало найгіршим днем з 2016 року.
Як відповідає британський журнал The Economist, «паніка охопила ринки», а «індикатор страху» Волл-стріт – індекс VIX, що вимірює очікувані коливання цін, – злетів до найвищого рівня з часів регіональної банківської кризи в Америці минулого року.
Також «дикі» настрої панують в окремих секторах – упав індекс напівпровідників та акції компаній, що виробляють чіпи. Наприклад, ціна виробників процесорів Intel і Arm впала на 25 і 40% відповідно.
Падають і активи, в які інвестори «тікають», коли вони в паніці – золото, японська єна та американські казначейські облігації. Золото знизилося на 2%.
The Economist називає три причини обвалу.
1. Завищені очікування від штучного інтелекту. Найбільші коливання цін на американські акції відбулися у п’яти технологічних гігантів, які активно освоюють ШІ – Alphabet, Amazon, Apple, Meta і Microsoft.
«Колишня ейфорія інвесторів з приводу всього, що пов’язано зі штучним інтелектом, випаровується», – пише видання.
Далі слідує «ефект доміно» для виробників чипів і напівпровідників, які, в разі падіння інвестицій у ШІ, втратять частину попиту.
Окремо додає нестабільності цій індустрії заява Трампа про те, що Тайвань – найбільший виробник чипів – повинен буде сам захищати себе від Китаю. А також плани Байдена запровадити нові обмеження на експорт обладнання для виробництва чипів до Китаю.
2. Уповільнення зростання економіки США та ослаблення ринку праці. В Америці 2 серпня вийшов звіт, за яким безробіття зросло до трирічного максимуму 4,3% у липні, а прогноз щодо зростання робочих місць провалився.
Зріс ризик рецесії в США.
3) Третій фактор – найшвидше за останні два десятиліття зміцнення японської ієни після рішення центробанку підвищити облікову ставку. Що автоматично знижує ціни на японські акції, оскільки багато великих японських корпорацій заробляють за кордоном в іноземній валюті. Тобто зовнішня торгівля піде в «мінус».
Це змусить багатьох інвесторів розпродати активи, «що посилить нестабільність як на внутрішньому, так і на світовому ринку».
