Серйозним приводом для занепокоєння є, якщо дитина у віці 3 років взагалі не говорить. Про це розповіла логопединя та директорка приватного садка в Києві Оксана Лавриненко. У такому випадку вона радить одразу прибрати всі гаджети, проаналізувати рівень спілкування в сім’ї та не зволікати із розвитком мовлення дитини.
«Якщо дитина в 3 роки взагалі не говорить, це серйозний привід для хвилювання. Якщо слів немає зовсім – терміново потрібно перевірити слух, відвідати невролога, щоб переконатися, що розвиток нервової системи відповідає віку, а також психіатра для виключення аутизму. Важливо знайти причину відсутності мовлення і всі сили спрямувати на її подолання», – зазначає фахівчиня.
Якщо ж слова у дитини є, але їх мало або вони нерозбірливі, батькам необхідно переконатися, що дитина розуміє звернену до неї мову. Якщо малюк виконує складні інструкції, наприклад, «піди в ту кімнату, візьми те і те, принеси та поклади туди», варто звернутися до логопеда для корекції мовлення.
Лавриненко наголошує, що чим раніше виявити проблему, тим простіше її усунути. Важливо не ховати голову в пісок, а швидко шукати кваліфікованих спеціалістів і, якщо потрібно, погоджуватися на медикаментозне лікування. Саме в дошкільному віці можна скоригувати більшість порушень.
Крім роботи з логопедом, батьки мають докладати зусиль вдома – постійно спілкуватися з дитиною, пояснювати та показувати свої дії. Гаджети ж слід виключити повністю.
Якщо ж діти просто нечітко вимовляють слова, консультації логопеда буде достатньо. Наприклад, до 5 років допускається нечітка вимова деяких звуків. Проте після цього віку хлопчики та дівчатка мають говорити чітко, вимовляючи звуки «р», «л», «ш» та інші, як дорослі.
