Росія та Україна продовжують готуватися до можливості тривалої війни, зосереджуючи увагу на збільшенні своїх військових потужностей. Обидві країни активно нарощують виробництво військової техніки та боєприпасів, будують фортифікації на лініях фронту і значно змінюють мобілізаційне законодавство, щоб забезпечити потрібну кількість солдат для своїх військ.
Україна вже впровадила багато нововведень у мобілізаційному процесі, зокрема в середині травня, в той час як Росія вже деякі положення діють більше року, а інші плануються на осінь 2024 року.
Основна мета обох країн полягає в тому, щоб максимально охопити своїми військовими ресурсами якомога більше чоловічого населення, що дозволить їм легко поповнювати мобілізаційний резерв для ведення війни.
Українська сторона публічно оголошує прогнозовану кількість новобранців для Збройних Сил України приблизно в 500 тисяч осіб. Тим часом, російська сторона поки що заперечує підготовку нової хвилі мобілізації, хоча деякі російські ЗМІ вже обговорюють плани набору 300 тисяч бійців.
Військові експерти Військово-повітряних Сил України займаються порівнянням мобілізаційного законодавства обох країн, щоб визначити, яке з них жорстше і, відповідно, ефективніше для вирішення поставлених завдань.
Україна проводить мобілізацію з моменту розпочаття повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Цей процес продовжується за рішеннями президента і парламенту, які оновлюються кожні три місяці.
У Росії президент Володимир Путін оголосив про “часткову мобілізацію” лише 21 вересня 2022 року. Хоча це оголошення офіційно не скасоване, міністерство оборони РФ заявило про завершення “мобілізаційних заходів” наприкінці жовтня того ж року.
За офіційною статистикою, вдалося залучити 302 тисячі мобілізованих військових.
Після завершення “мобілізаційних заходів” у Росії міністерство оборони обрав два шляхи для поповнення війська: вербування іноземців з бідних країн Африки та Азії і набір добровольців на контрактну службу під примусом або за велику фінансову винагороду.
Кремль активно застосовує стратегію стимулювання солдат строкової служби переходити на контрактну службу для долучення до бойових дій в Україні. Відмінностю від України, строкова служба в РФ не зупинена під час війни.
За даними британської розвідки, у 2024 році влада Росії планує залучити на контрактну службу близько 400 тисяч осіб. У 2023 році Кремль повідомив про майже 500 тисяч “добровольців”.
В Україні мобілізують чоловіків віком від 25 до 60 років, при чому раніше нижня вікова межа складала 27 років.
У Росії немає таких чітких обмежень. Міністерство оборони заявило, що мобілізують лише тих, хто перебуває в запасі, має досвід служби та відповідну військово-облікову спеціальність. При цьому в запасі можуть бути росіяни віком від 18 до 65 років. Треба враховувати, що від 18 до 30 років – це призовний вік для строкової служби, після якої зазвичай чоловіки переходять у запас.
Кілька разів уряд Кремля публічно заявляв, що не планує використовувати на передовій прямо призовників, хоча на початку повномасштабного вторгнення Російська Федерація визнавала, що такі випадки траплялися.
Україна з початку війни не здійснює масштабного призову на строкову службу, тому чоловіки віком від 18 до 25 років можуть приєднатися до військової служби лише за власним бажанням, підписавши контракт з Збройними Силами України.
Незабаром планується заміна строкової служби на базову військову службу тривалістю 3-5 місяців, а також базовий військовий навчання для студентів вищих навчальних закладів. Це розпочнеться з вересня наступного року.
Варто відзначити, що за оцінками західних ЗМІ та експертів, мобілізаційний потенціал Росії оцінюється приблизно в 12-20 мільйонів чоловік, тоді як України – у 4-5 мільйонів.
Навіть до закінчення війни (або СВО – “спеціальної військової операції”) демобілізація не передбачена ні в Росії, ні в Україні.
Методи змусити чоловіків призовного віку з’явитися у військкоматах (ТЦК) здається, стали значно ефективнішими, завдяки новітнім заходам у Росії та Україні. Як колишній камінь спотикання для військових воєнкомів, процедура вручення повісток зазнала суттєвих змін у обох країнах.
В Росії нове законодавство передбачає використання електронних повісток, які стануть електронним документом. Це рішення було ухвалено Держдумою ще в квітні минулого року, але електронні повістки вступлять в силу лише з листопада цього року, одночасно з запуском Єдиного електронного реєстру військового обліку. Такі повістки будуть автоматично вважатися врученими відразу після надсилання, навіть якщо отримувач не побачить або проігнорує їх.
З моменту розміщення електронної повістки у військкоматі, росіянину буде заборонено виїжджати за межі країни до з’явлення у військкоматі. Цей термін становить 20 днів. В разі невиконання вимог можуть бути застосовані тимчасові обмеження, такі як заборона на водіння транспортних засобів, робота як індивідуальний підприємець, отримання кредитів або придбання нерухомості.
Україна також впроваджує нову систему повісток, хоча з іншим підходом. За новими правилами, повістки будуть висилатися поштою рекомендованим листом на адресу військовозобов’язаного. Навіть якщо громадянин не забере цей лист з пошти, повістка вважатиметься врученою.
Законодавство також надає можливість ТЦК виписувати штрафи без складання протоколу, якщо є докази того, що особа отримала повістку і свідомо ігнорувала її. Цей механізм подібний до виписування штрафів за порушення правил дорожнього руху автоматичними камерами.
Таким чином, обидві країни вживають кроки для забезпечення ефективності і точності процесу повісток, щоб забезпечити військовий облік і набір військовослужбовців у часи війни.
В Україні значно збільшилися штрафи за порушення правил військового обліку та мобілізації під час воєнного стану. Тепер Територіальні військові комісаріати (ТЦК) можуть нарахувати громадянам штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень, що становить близько 420 – 630 доларів. Це приблизно на 10-40% вище за середню зарплату в Україні у першому кварталі 2024 року.
Підприємства, де порушуються правила військового обліку співробітників, також можуть сплатити штраф від 34 до 59,5 тисяч гривень під час війни.
У випадку відмови або ігнорування “бойової” повістки, або мобілізаційного розпорядження, українцям загрожує кримінальна відповідальність у вигляді тюремного ув’язнення від 3 до 5 років.
У Росії минулого року також відбулося суттєве підвищення штрафів за порушення правил військового обліку. Наприклад, за неявку у військкомат можна отримати покарання у розмірі від 10 до 30 тисяч рублів (110 – 330 доларів). Роботодавцям, які не сприяють військкоматам у сповіщенні призовників, загрожує штраф до 500 тисяч рублів (5,5 тисяч доларів).
Така ситуація не влаштовує російську владу, тому минулого року була оголошена розробка нового закону, що передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. Провинувачених пропонується штрафувати до 500 тисяч рублів або накладати тюремний строк до 5 років.
Наразі цей законопроект ще не було ухвалено.
Виїзд за кордон
З початку повномасштабної війни українським громадянам обмежено можливість виїзду за кордон, за винятком тих, хто має відстрочку, бронювання або отримав спеціальні дозволи від державних органів.
У квітні цього року Міністерство закордонних справ повідомило про тимчасове припинення надання консульських послуг українським громадянам у зв’язку із зміною мобілізаційного законодавства. Зараз усі українці віком від 18 до 60 років, які перебувають або проживають за кордоном, можуть отримати консульські послуги лише після пред’явлення військово-облікового документа і оновлення даних.
У Росії забороняється виїзд з країни тільки тим військовозобов’язаним, кому вже були направлені повістки. Однак на початку травня Міністерство закордонних справ РФ опублікувало проєкт нового порядку видачі закордонних паспортів росіянам. Згідно з цим проєктом, громадянам, які отримали електронну повістку, не будуть видавати документи за кордоном, особливо закордонний паспорт.
Крім того, за російським законодавством призовники зобов’язані повідомляти військкомат про виїзди з Росії на термін понад три місяці, якщо цей період включає весняний чи осінній призов. При цьому громадянам, які знялися з військового обліку у зв’язку із тривалим проживанням за кордоном, не надсилають повістки.
Мобілізація в’язнів
Починаючи з літа 2022 року, Росія активно залучає ув’язнених до бойових дій. Особливо активно це робила приватна військова компанія “Вагнер”. Проте регулювати цю практику законодавчо вдалося лише у 2023-2024 роках. До цього президент Путін особисто вирішував питання звільнення ув’язнених шляхом індивідуального помилування.
Пізніше Держдума прийняла закони, які дозволяють достроково звільняти з тюрем і звільняти від кримінальної відповідальності тих, хто уклав контракт з армією РФ. Усі ув’язнені та особи з судимістю повинні стати на військовий облік.
Український парламент також прийняв схожий закон у травні цього року. Згідно з цим законом, українські в’язні можуть достроково вийти на волю за рішенням суду, якщо погодяться укласти контракт з армією. Вони будуть служити у “спеціалізованих підрозділах”.
Це право мають ув’язнені, які не старші за 57 років і засуджені за різноманітні злочини, такі як розбій, крадіжки, тяжкі тілесні ушкодження, а також вбивство однієї людини чи вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Однак виняток становлять особи, засуджені за сексуальне насильство, шпигунство, тероризм, сепаратизм, вбивство двох або більше осіб або корупцію.
За даними міністерства юстиції, близько 4,5 тисяч ув’язнених вже дали попередню згоду на службу в Збройних Силах України.
Хто може не служити
Росія та Україна мають схожі переліки громадян, які можуть скористатися відстрочкою від призову до армії.
В Україні право на неслужбу в армії мають високопосадовці, судді, правоохоронці та депутати Верховної Ради разом із двома помічниками. В Росії таке привілеє мають працівники органів влади і місцевого самоврядування, сенатори та депутати Держдуми.
В обох країнах з армійної служби звільняють багатодітних чоловіків (в Україні – з трьома дітьми, в Росії – з чотирма), студентів, осіб, які доглядають за хворими родичами, мають інвалідність або є батьками-одинаками неповнолітньої дитини.
В Україні також дозволяється не служити одному з подружжя, якщо вони мають неповнолітню дитину, і інший партнер вже перебуває на службі в армії, а також колишнім полоненим та педагогічним працівникам, які працюють не менше як на 0,75 ставки.
У Росії право на бронювання мають співробітники акредитованих IT-компаній, операторів зв’язку та працівники, що забезпечують функціонування споруд зв’язку. В Україні право на бронювання мають працівники “об’єктів критичної інфраструктури”, які відповідають трьом із семи критеріїв, таких як відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ та висока зарплата. Такі об’єкти можуть бути різні – від ІТ-компаній до ЗМІ та цирків.
