Президент України Володимир Зеленський 24–25 червня бере участь у дводенному саміті НАТО в Гаазі, де проводить серію важливих зустрічей. Програму візиту оприлюднила пресслужба Північноатлантичного альянсу.
Хоча саміт у Нідерландах вважається проміжним, він має значення для підготовки до основного саміту НАТО, який відбудеться у Вашингтоні в липні 2025 року. Основна увага зосереджена на координації оборонної підтримки України, посиленні безпекових зобов’язань НАТО та політичному сигналі щодо курсу України на євроатлантичну інтеграцію.
У перший день саміту Зеленський зустрівся з новообраним генеральним секретарем Альянсу Марком Рютте, який офіційно обійме посаду з жовтня 2025 року. Це одна з перших його зустрічей у новому статусі. Обговорювалася модель довгострокової підтримки України, зокрема фінансування оборонних потреб, механізми координації допомоги та кроки у напрямку зближення з Альянсом. Також розглядається питання майбутнього членства України в НАТО.
Окрему увагу приділено ініціативі щодо надання Україні стабільної підтримки до 2035 року, яку раніше анонсував Рютте. Очікується, що відповідні положення будуть включені до підсумкового документа саміту.
Другий день присвячено переговорам з лідерами п’яти ключових європейських країн — Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Мета зустрічі — узгодження позицій щодо обсягів і темпів військової допомоги, довгострокових гарантій безпеки, очікувань від саміту у Вашингтоні та політичної перспективи членства України в Альянсі.
У центрі уваги також позиція Німеччини та Франції, які не завжди дотримуються єдиної лінії щодо розширення НАТО, на відміну від Великої Британії та Польщі, які стабільно підтримують євроатлантичні прагнення України.
Після завершення переговорів заплановано спільний виступ генерального секретаря Альянсу та президента України. Він має підтвердити узгодженість підходів і роль України в архітектурі європейської безпеки, навіть якщо офіційне членство ще не оформлене.
Для України участь у саміті — це можливість зафіксувати конкретні домовленості щодо військової підтримки, продемонструвати політичну єдність із партнерами та просувати питання євроатлантичної інтеграції. Київ очікує чітких формулювань у фінальному документі щодо підтримки, згадки про стратегічний курс України і можливої участі у нових оборонних ініціативах.
