Комбінована атака на Ізраїль (“Потоп Аль-Акса”) стала одним із найстрашніших нападів від часів ізраїльської війни за незалежність і Судний день – понад 1400 загиблих, сотні зниклих безвісти й заручників, захоплені поселення та вуличні бої в 30-тисячному місті Сдерот.
Останнє фактично обезлюділо – його населення евакуювали. Евакуюють і з селищ на півночі, де ліванська “Хезболла” дедалі активніше застосовує важке озброєння по військовій базі на горі Дов і прикордонних кібуцах.
Керівництво ХАМАС говорить про більш ніж 8 тисяч загиблих мирних палестинців унаслідок ударів у відповідь Ізраїлю. Однак ці дані з незалежних джерел перевірити неможливо. Водночас, з’явилося несподівано багато паралелей із війною в Україні. Досвід найбільшої континентальної війни в Європі останніх часів не те щоб скрупульозно вивчався обома сторонами.
Але коли вже за кілька діб на танках з’являються “козирки” від скидань із дронів, які росіяни спочатку безрезультатно застосовували проти “Джавелінів”, – це значить, що досвід з України дійсно систематизується і застосовується. Плюс природно, що багато речей із розвитком технологій можуть робитися тільки в один спосіб.
Це коли дрони розвиваються, а “винищувач дронів” поки не винайдений, коли найсучасніша броня пробивається тандемними пострілами, а зв’язок не можна придушити, якщо він працює через супутниковий інтернет. А ще Ізраїль запросив до США плануючі бомби, високоточну зброю, ракети ППО і снаряди. Два тижні війни – і запаси високоточної зброї вже потрібно поповнювати, а для бомбардувань використовується старий чавун.
І кілька тисяч ракет, зібраних ХАМАСом у Газі з труб, виснажують запаси ППО Ізраїлю – країни, що витрачає на силовиків 16 млрд доларів щорічно. А США готують пакет допомоги ще на мільярди доларів і додаткові батареї “Залізного купола”. Тобто виявляється, що більшість армій на планеті у 2023 році – це армії однієї операції, і не тільки Україна залежить від поставок партнерів.
Неготовність і флешбеки з Волновахи-2014
Звісно, є досить багато й інших простих паралелей. Наприклад, підбитий біля паркану танк “Меркава”, фото з яким розлетілися світом. Видно, що його датчик РЛС системи захисту в неактивному стані кулемета немає. На гарматі чохол – тобто вже після численних повідомлень про прорив екіпаж міг не наважитися підготувати машину до бою.
Така ситуація – через численні заборони на відкриття будь-якого вогню в бік Гази, які потрібно знімати на рівні відповідального за сектор, а це командир роти-батальйону. Якщо не було зв’язку з ним – то відповідно і не знімали чохол з гармати. Не так раніше уявляли дії ЦАХАЛу в подібних ситуаціях. Колись, у далекому вже 2014 році, на атакованому групою Безлера блокпості ЗСУ біля Волновахи, так із незнятим чохлом залишилася БМП-1 – картина бюрократії та неготовності армії скрізь однакова. Але “Меркава” дуже контрастує зі звичною для ЦАХАЛу технологічністю: дронамі, комплексами активного захисту, мультидоменними підрозділами з “командирами плазмових панелей” (Концепція “підрозділів мультидоменних операцій” передбачає, що їхні командири на рівні батальйонів повинні володіти широким спектром засобів ураження супротивника – від реактивної артилерії то засобів РЕБ. – Ред.).
Це контрастує з іміджем високотехнологічної армії, з опорою на безліч резервістів, досвідчений офіцерський корпус і вихідців із цього середовища в політиці. “Народною хайтек армією”, як часто стверджувалося в рекламних плакатах.
А в результаті під час нападу ХАМАС – напівпорожні ізраїльські бази, неозброєні солдати, що ховалися в підсобках, занедбана техніка, включно з важкими бронетранспортерами “Ахзаріт” і “Меркава”, зачинені кімнати зброї і сонні заручники. Тож зі США повітряним мостом змушені були перекидати “швидкі” та бронемашини, волонтери збирали одяг, білизну, пластини та керамічні пакети для бронежилетів. Тобто, бачимо структурну і серйозну неготовність. Також багато аналогій із досвідом бойових дій в Україні останніх років.
Тактика малих груп і спецназу
Насамперед – тактика малих груп. Просочення через укріплені лінії одночасно на великій ширині підрозділами на баггі, мотоциклах, джипах. ХАМАС використовував у першій атаці бойових плавців для висадки в кібуц Зікім і “хамасівський” спецпідрозділ “Нукба” для проходження укріплених КПП на “паркані”. Екзотика на кшталт мотодельтапланів або катерів – це скоріше вузькі операції, а основні ізраїльські позиції прорвала ногами піхоти і пікапи.
Захоплено одночасним ударом сім КПП. Базова група ХАМАС – п’ять осіб і командир. Кілька таких із переносним 60-мм мінометом, гранатометами і кулеметами і штурмували кібуци. Відбитися змогли тільки Нір-Ам, де у місцевої самооборони була довгоствольна зброя і опір очолив ветеран спеціальної служби, а також прикордонний пункт, де кругову оборону зайняли два танки. Також варто відзначити використання частин спецпризначення як “консервного ножа” для подолання інженерної оборони – в Україні так часто йшли штурмувати опорники на лінії фронту ССО, ГУР та інші спецпідрозділи.
Одночасно йшла інфільтрація десятків малих груп, щоб паралізувати тили і підходи до поля бою. Усе це ми бачили в “Слобожанській офензиві” ЗСУ, на півдні біля Херсона і північніше Києва біля Мощуна. Ймовірно, бачили і ХАМАС – те, що працює проти армії РФ, може спрацювати і проти ЦАХАЛу. Причому на Близькому Сході тактика спрацювала також саме проти важкоозброєної армії: два батальйони ізраїльської бригади “Голане” – 13-й і 51-й, зазнали важких втрат, в одній із рот 44 убитих. Захопили базу дивізії “Газа” в селищі Реїм, де ЦАХАЛ залишив десятки одиниць бронетехніки. Пролом в ізраїльській обороні закривали армійські спецзагони на гелікоптерах – підрозділ 888 “Рефаїм” (“Привиди”), що спеціалізується на глибинних наступальних операціях у сірій зоні, де бійці противника ховаються і не показують себе.
Те, що такого роду фахівців кинули на лінію бойового зіткнення як пожежну команду, і загинув їхній командир полковник Рой Леві, герой операції “Непорушна скеля”, – однозначний маркер того, що в ізраїльтян усе пішло не так у перші хвилини. Кількість загиблих бійців прикордонного спецзагону МАГАВ, зокрема спеціальної служби, що працює під прикриттям арабів-палестинців, а також поліцейських, включно з командиром станцій, досягла 58.
Переносні ракетні комплекси
Переносні гранатомети, ПТРК і ПЗРК у груп нападників – відмінна риса для тактики малих груп. Фото з прохаммасівських ресурсів Характерною рисою атаки ХАМАС стала величезна кількість переносного протитанкового озброєння і ПЗРК у нападників – тандемні постріли, спеціальні боєприпаси – осколкові і навіть кілька термобаричних. Серед помічених у “хамасівців” зразків була РПГ-29 “Вампір” – російський гранатомет або його іранська копія Ghadir. Щоб збільшити кількість ПЗРК, бійці ХАМАС адаптували саморобні акумулятори до ще радянських комплексів “Стріла” та “Голка”.
Тут пряма паралель із ЗСУ, коли українці аналогічно сотням застосовували колишні східнонімецькі “Стріли” та інші ПЗРК зі сховищ країн колишнього “Варшавського пакту”, щоб вивести з гри російську армійську авіацію. Російський протитанковий комплекс “Корнет”, до речі, ХАМАС та “Ісламський джихад” не використовували – їх у Газі небагато, тому, можливо, зберігають на наземну операцію Ізраїлю.
Ця тактика з переносними комплексами не нова – під час штурму лінії Бар-Лева у Війні Судного дня майже кожен третій єгипетський солдат ніс важке піхотне озброєння, включно з новим на той час ПТРК “Малютка”. Тоді ізраїльтяни не стали контратакувати танками втрачені позиції, а обійшли їх, форсувавши Велике Гірке озеро, пробилися на стику і позбавили противника постачання. Але після боїв за Київ і Харків ця тактика знову заграла новими барвами. Малі групи українців, прикриття мінометним вогнем невеликих калібрів 60-82 мм, десятки разових гранатометів і РПГ-7, десант із пікапів і “Хамві” – так було взято не один опорник росіян на сході України.
Причому часто на кожному було кілька ворожих танків і БМП. І навіть сучасні танки горіли від тандемних пострілів, а російські вертольоти, що йшли на допомогу, потрапляли в засідки мобільних груп із ПЗРК. ХАМАС також зробив кілька пострілів по вертольотах Армії оборони Ізраїлю і пошкодив їх. А один вертоліт був знищений на землі вогнем ПТРК.
Дрони
ХАМАС застосовував і дрони-камікадзе, і скидання, і вів безпілотниками коригування мінометного вогню. Але заради справедливості варто зазначити, що тут був не тільки український досвід. Це, зокрема, досвід “Ісламської держави” з мультикоптерами (досить багатий), а також іранські напрацювання.
Утім, скидання гранат ПГ-7В на танки з верхньої півсфери, де в ізраїльтян не працює комплекс активного захисту і немає потужної броні, – суто українська “фішка”. “Ісламська держава” часто застосовувала безпілотники проти груп піхоти або підриваючи склади армії Асада. Але саме ЗСУ освоїли їх як “літаючі ПТРК” проти жорстких броньованих цілей, включно з сучасними Т-90М.
Все эти тактики со временем в Украине перенимают россияне и наоборот, если речь идет об их новациях. То же – сбросы на оптику и камеры, чтобы ослепить посты, а также впечатление огневых точек во время штурмов. ХАМАС также активно использовал боражирующие боеприпасы – их программа это смесь иранской и внутренней наработки. В честь Мухаммада Зуари, инженера ХАМАС из Туниса, убитого в 2016 году, названа целая серия баражирующих боеприпасов в секторе Газа. Именно их активно применяли против израильтян во время “Наводнения Аль-Акса”.
Иранский многоцелевой беспилотник “Абабиль-2” собирают в секторе Газа под названием “Шехаб” – для этого используют два разных типа двигателей, композитные материалы и гражданскую электронику с запада. По меньшей мере три танка, две оборонительные башни и пулемет с дистанционным управлением поражены из дронов исключительно сбросами.
