Національний заповідник “Софія Київська” відреагував на скандал, який спричинив плани держави вкласти майже 80 млн гривень у порятунок і реставрацію Софійського собору в Києві. Цей собор XI ст. є однією з найцінніших пам’яток і вважається головним храмом країни.
Зараз він є музеєм, і там практично не проводять служби. 30 жовтня стало відомо, що на його реставрацію через систему Prozorro виділяють майже 80 мільйонів гривень.
Назва тендеру – “На реставрацію покрівлі, конструктивних систем даху та позолоти куполів пам’ятки архітектури XI ст. Софійського собору”.
Низка користувачів соціальних мереж та організацій почали критикувати таку ініціативу витрачати гроші під час війни. Адже, на думку багатьох, набагато ефективніше за ці кошти закупити зброю для потреб ЗСУ. Зрештою, заповідник “Софія Київська” відреагував на скандал і пояснив, як і коли там планують витрачати гроші. Головне – під час війни хочуть витратити на невідкладні аварійні роботи лише два мільйони державних гривень. Усе інше – на кошти меценатів. Основну ж суму бюджетних видатків там обіцяють уже після завершення воєнного стану.
“Нинішній вкрай незадовільний стан даху, конструктивів і куполів собору став не просто проблемою для музею, а й загрозою для збереження цілісності унікальної пам’ятки, що входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО”, – заявили в заповіднику.
Там розповіли, що останніми роками на прохання про порятунок пам’ятки влада не реагувала. І це призвело до того, що 14 січня 2022 року під час негоди завалився хрест із південно-східного купола Софійського собору. Завдяки меценатам хрест повернули, але експерти вказували, що стан інших хрестів і куполів аварійний, тож проблему потрібно вирішувати. Тому терміново замовили проєкт реставрації покрівлі, конструктивних систем і позолоти куполів Софійського собору. У заповіднику наполягають, що в будь-який час куполи собору і хрести на них можуть завалитися. Тому мінкульт погодив проект реставрації.
“На сьогодні за рахунок меценатських коштів виготовили шість хрестів і заплановано укладення угоди на виготовлення центрального хреста – також коштом меценатів”, – наполягають у заповіднику.
Загалом увесь проєкт реставрації та порятунку пам’ятки розрахований на п’ять років – до кінця 2028 року. Із загальної суми майже у 80 мільйонів 2023 року з бюджету виділили 2 мільйони на встановлення куплених за приватні гроші хрестів і заміну конструктивних систем кріплення на всіх куполах.
“Інші роботи, зокрема й позолота, будуть виконуватися після закінчення воєнного стану”, – запевнили в заповіднику.
Раніше після скандалу з добудовою комплексу музею Голодомору на півмільярда гривень ці роботи скасували. Профінансувати будівництво погодилася Канада. Останніми місяцями в Україні триває громадська ініціатива щодо перенаправлення грошей з будівництва та ремонту на потреби ЗСУ. У різних містах проходять мітинги з вимогою до місцевих органів влади витрачати гроші не на бруківку, а на дрони або іншу зброю.
