Часто люди вибачаються через турботу про думки інших або через надмірну увагу до почуттів інших, чим завдають шкоду власним інтересам і потребам. Проте існують ситуації, коли вибачення не є необхідним.
Емоції свідчать про те, що всі ми живі люди з власними почуттями. Фахівці радять приймати та дозволяти собі переживати всі емоції. Проте існують випадки, коли вибачення не слід шукати:
- Дізналися прикру новину і не змогли стримати сліз.
- Зраділи настільки, що почали стрибати від щастя.
- Відчули сором і зашарілися.
- Засмутилися і “підвислили” від натуги утримати емоції.
- Злякалися і розгубилися, втративши контроль.
Психологи стверджують, що такі реакції є природними, адже вони відображають взаємодію з оточуючим світом.
Важливо пам’ятати, що власні емоції, почуття і дії є результатом ваших переконань і сприйняття. Однак, якщо ваші емоції справляють сильний дискомфорт для іншої людини, важливо висловлювати співчуття та розуміння.
Це ваше життя, і вам має бути комфортно виражати свої емоції. Тим не менш, важливо зберігати баланс і враховувати почуття важливих для вас людей, обираючи свої пріоритети.
Не кожен має обов’язок вибачатися або виправдовуватися за свій зовнішній вигляд. Кожна людина самостійно вирішує, як виглядати, і не повинна вибачатися за свою вагу, зріст або особливості тіла.
Слова “Мені шкода, якщо…” чи “Мені шкода, але…” можуть ставити вибачення умовними, передаючи провину на іншу людину. Вживання таких висловлювань може розглядатися як вибачення за себе, а не за конкретну ситуацію.
Вибаченням слід виражати чесну схвалену відповідальність. Замість цього можна використовувати такі слова:
- Вибачте.
- Пробачте.
- Прошу пробачення.
- Даруйте.
- Перепрошую.