Гарвардський університет вирішив прибрати палітурку з книги XIX століття, яка була виготовлена з людської шкіри, і яка зберігалася в його бібліотеці.
Ця книга під назвою “Destinées de l’Ame” (“Про долю душі”), видана у 1930-х роках, знаходилася у Хоутонській бібліотеці Гарвардського університету. У 2014 році вчені підтвердили, що обкладинка цієї книги була виготовлена зі шкіри людини.
Однак університет недавно оголосив, що вони вирішили зняти цю обкладинку з книги “у зв’язку з етичними питаннями, пов’язаними з походженням книги та її подальшою історією”.
“Destinées de l’Ame” – це твір, що розмірковує про долю душі та життя після смерті, написаний Арсеном Уссе в середині 1880-х років.
Зазначається, що саме він передав книгу своєму другові, доктору Людовіку Буланду, лікарю, який виготовив обкладинку книги зі шкіри пацієнтки. Тіло жінки, яка померла природною смертю, залишилося невикористаним.
Гарвардський університет пояснив своє рішення щодо видалення обкладинки книги таким чином: “Після докладного дослідження та обговорення зі зацікавленими сторонами бібліотеки та комітету повернення колекцій музею Гарварда, було вирішено, що людські останки, використані для обкладинки книги, більше не мають бути частиною колекцій Гарвардської бібліотеки через етичні міркування, пов’язані з походженням книги та її подальшою історією”.
У заяві також зазначено, що шукаються способи “шанобливо вирішити долю людських останків, щоб повернути гідність жінці, чию шкіру використали”.
Бібліотека також “проводить додаткові дослідження щодо біографії та походження анонімної пацієнтки”, повідомили в університеті.
“Destinées de l’Ame” була додана до колекції Гарварда у 1934 році. Книга містить анотацію, написану доктором Буландом, у якій він пояснив, що не прикрашав обкладинку орнаментом, щоб “зберегти її елегантність”.
“Я зберіг цей шматок людської шкіри, знятий зі спини жінки”, – написав він. – “Книга про людську душу повинна мати людську обкладинку”.
Десять років тому Білл Лейн, директор лабораторії мас-спектрометрії та протеоміки Гарварда, зазначив у статті на блозі Houghton Library, що “дуже малоймовірно, що матеріал обкладинки має інше походження, аніж тіло людини”.
У своїй заяві Гарвард заявив, що обробка книги не відповідала “етичним стандартам”, а розголошення таких деталей про книгу іноді супроводжувалось “сенсаційним, нездоровим і гумористичним тоном”, який був недоречним.
Університет вибачився, зазначивши, що такі дії “ще більше упокорили та понизили гідність особи, чиї останки використали для обкладинки”.
Практика виготовлення обкладинок для книг з людської шкіри, відома як антроподермічна бібліопегія, з’явилася ще у XVI столітті.
У XIX столітті було численні звіти про те, що тіла стратних злочинців передавались науці, а їхня шкіра пізніше використовувалась палітурниками.
Саймон Чаплін, який очолював бібліотеку Wellcome у 2014 році, де зберігаються книги з історії медицини, заявив BBC: “Книг такого роду немає так багато, це випадкова практика, переважно використовувалась з метою шокування, а не з практичних міркувань”.
“Загалом, це робили у XIX столітті лікарі, які мали доступ до людських тіл для анатомічних досліджень”.
