Журналіст Віктор Трегубов змальовує вкрай тривожний, але, на жаль, реалістичний сценарій розвитку польсько-українського протистояння на кордоні. З протесту фермерів із загрозливою швидкістю формується конфлікт між двома країнами.
- Купка проросійських найманців блокує фури на кількох перетинах кордону.
- Польський уряд не реагує. Українці в Польщі не реагують. Українці в Україні чекають, поки зміниться польський уряд.
- Проросійські найманці кажуть: “Ага!” — і розширюють блокування.
- Уже новий польський уряд не реагує, українці в Польщі роблять вигляд, що дивляться не в той бік, українці в Україні починають сеанс меншовартості “а може, ви самі винні”.
- Проросійські найманці починають блокувати й пасажирські перевезення, гуманітарні вантажі, а також залізницю, нищать вантажі.
6. Проросійські найманці починають різати шини / шарпати / кидати каміння, когось із українців поранено.
7. Українці кажуть: “Так, усе”, — виходять із транспортних засобів і дають проросійським найманцям тягла середнього ступеню важкості з елементами образи дією та сексуального насильства.
8. Із усіх проросійських і антиукраїнських (у Польщі це вже ж не завжди одне й те ж) майданчиків починає лунати: “Невдячні скурвисини наших б’ють! Геть їх усіх, і постачання зброї, і транзит”.
Далі там нерайдужні перспективи що для нас, що для поляків. Десь на четвертому поділі Польщі будуть думати, що ж пішло не так і хто ж знов образив Христа народів.
Що цікаво в цій схемі? Цікаво, що на кожному її етапі все могла б швидко вирішити польська влада, а частково зробити краще могла б діаспора та біженці.
