В американській політиці розгортається інтенсивна боротьба за президентське крісло, і останні опитування демонструють близькість результатів між Камалою Гарріс та Дональдом Трампом. Результати кількох великих опитувань фіксують перевищення рейтингу Гарріс над рейтингом Трампа.
За даними видання The Hill, яке усереднило результати 114 різних опитувань, за Гарріс готові проголосувати 47,8 % виборців, які визначилися з вибором, тоді як за Трампа – 46,4%. The Economist дає Гарріс ще більш значну перевагу: 47,8% проти 45%. The New York Times же пише, що Трамп має 47% голосів проти 48 у Гарріс. Дещо окремо стоять опитування CNBC: там стверджують, що Трамп веде з перевагою в 48% проти 46% у Гарріс.
Щоправда, перевага Гарріс перебуває в межах статистичної похибки, однак сам факт виглядає показовим.
Утім, специфіка виборчої системи США така, що загалом по країні можна набрати більше голосів, але все одно програти вибори. Тому принципово важливим є голосування в так званих штатах, що коливаються.
І там також у Гарріс є прогрес: за різними опитуваннями з початку серпня Трамп програв Гарріс штати Мічиган і Вісконсин. А The New York Times стверджує, що і в Пенсільванії Гарріс теж перемагає з рахунком 50 проти 46.
А за опитуванням Cook Political Report Гарріс випереджає (щоправда, на ті самі 1-3%) Трампа в усіх штатах, що вагаються, крім Невади, де лідирує Трамп, і Джорджії, де в обох кандидатів порівну.
Про що говорять ці дані?
Головною причиною зростання рейтингу Гарріс є великий антирейтинг Трампа. І щойно Байдена замінили на молодшу Гарріс (хоч на той момент і доволі непопулярну постать), як рейтинг кандидата від демократів одразу пішов у гору.
Ключовою проблемою Трампа вважають його занадто контрастний політичний портрет: погляди Трампа відомі, його прихильники давно визначилися з вибором, а скептиків навряд чи можна переконати.
З іншого боку, Трамп може бути впевнений, що не розгубить прихильників, а ось про Гарріс того ж сказати не можна. Її сьогоднішні успіхи значною мірою пояснюються полегшенням, яке відчули виборці Демпартії, коли Байден погодився залишити перегони на тлі дедалі гучніших розмов про його нездатність керувати країною.
Однак не факт, що нинішній спалах ентузіазму триватиме до листопада, особливо якщо республіканці докладуть достатньо сил для того, щоб показати, що Гарріс – насправді досить поганий кандидат.
Важливу роль в електоральній битві зіграють теледебати, які мають відбутися 10 вересня. У Трампа є підстави робити велику ставку на цю подію, адже Гарріс має репутацію поганого оратора, тоді як Трамп сильний у подібних шоу, та й досвіду в нього, безумовно, більше, ніж у Гарріс, яка звикла триматися в тіні Байдена.
Але в будь-якому разі республіканці після зміни кандидата від демократів будуть змушені різко змінювати свою колишню головну лінію з дискредитації конкурента – старечу неміч Байдена. Тепер тема віку б’є вже по самому Трампу.
На що тепер робитиме наголос республіканець?
Одну з можливих ліній уже позначено – Україна.
Нещодавно Трамп заявив, що Гарріс може втягнути США в Третю Світову війну. При цьому сам Трамп заявляє, що він цю проблему вирішить, швидко закінчивши війну в Україні.
Також може набути розвитку тема, з приводу якої раніше висловився (https://t.me/stranaua/162739) кандидат у віцепрезиденти Венс, – з приводу роздутих військових витрат.
“Європейці кажуть нам, що в Америці занадто багато зброї і занадто мало безкоштовної медицини. Це так. А все тому, що ми змушені фінансувати безпеку європейців, субсидувати їхню військову і промислову політику. Якщо вони самі почнуть за себе платити, у нас будуть гроші і на медицину для простих американців, і на інші потреби”, – заявляв ще у квітні Венс.
Щоправда, поки те, що кандидат від Республіканської партії почне виступати за зниження військових витрат і за безкоштовну медицину, здається неймовірним (республіканці традиційно підтримують американський ВПК і виступають проти збільшення соціальних витрат). Але, враховуючи величезні ставки на виборах і дуже непросту ситуацію Трампа з рейтингами, не можна виключати найнесподіваніших поворотів.
