Зміна клімату стала основною причиною нових та невідомих раніше хвороб, що виникають у тварин по всьому світу, і Європа не є винятком. Вчені попереджають, що без вжиття термінових заходів наступний спалах може стати глобальною катастрофою, що загрожує не тільки здоров’ю тварин, але й людям, економіці та навколишньому середовищу.
За останній рік Європу неодноразово вражали спалахи хвороб тварин, що раніше мали спорадичний характер, але з часом стають все більш поширеними. Одним із таких прикладів є вірус блютанга, що виник у 2024 році. Це вірусне захворювання, яке передається через мошок Culicoides, вражає жуйних тварин, таких як вівці, велика рогата худоба та кози. Симптоми включають лихоманку, набряки та кульгавість, і в тяжких випадках може призвести до смерті. Хоча цей вірус не передається людині, він має серйозні наслідки для тваринництва та економіки сільського господарства. Кліматичні зміни, зокрема підвищення температури і змінена схема опадів, значно розширили ареал проживання переносників хвороб, таких як мошки, що є основними носіями вірусу блютанга. Це підвищує ризики для тваринництва і економіки, що потребує нових стратегій для боротьби з цими загрозами. Вакцинація стала основним інструментом у боротьбі з такими спалахами, хоча залежність від сприятливих умов для ефективного застосування вакцин не є надійною.
Європа також стикається з іншими загрозами, зокрема зоонозами — захворюваннями, що передаються від тварин до людини. За останнє десятиліття кількість таких випадків на континенті збільшилася на 600%, що є серйозною проблемою для громадського здоров’я. Наприклад, вірус Західного Нілу, який раніше був характерний лише для окремих регіонів світу, тепер з’являється й у Південній Європі. Це ще раз підтверджує, що зміна клімату прискорює поширення захворювань на нові території. Історичний спалах блютанга в Нідерландах у 2006-2008 роках, який завдав країні збитків на суму 200 мільйонів євро, є яскравим нагадуванням про потенційні економічні та соціальні наслідки подібних епідемій. Це підкреслює важливість швидкого та ефективного реагування, а також необхідність інвестицій у дослідження вакцин і розширення програм вакцинації для тварин. Проте, рівень вакцинації в Європі все ще недостатній, що ставить під загрозу як здоров’я тварин, так і продовольчу безпеку.
Надзвичайно важливо також зрозуміти, що боротьба з хворобами тварин не лише рятує життя людей і тварин, а й може суттєво знизити викиди парникових газів. Зниження поширеності хвороб всього на 10% може скоротити викиди на 800 мільйонів тонн на рік, що еквівалентно викидам 117 мільйонів європейців. Це безпосередньо підтримує глобальні зусилля зі зміни клімату та сталого розвитку.
Сьогоднішні заходи, орієнтовані на профілактику та стратегії вакцинації, можуть допомогти Європі уникнути глобальних продовольчих, економічних та медичних криз у майбутньому, зберігаючи здоров’я населення, тварин і навколишнє середовище.
