Популярна теорія, що пов’язує слухові галюцинації з певними видами хвороб, була спростована новим дослідженням, проведеним спільно Федеральною політехнічною школою Лозанни (Швейцарія) та Університетом Савойя Монблан (Франція). Це дослідження розширює розуміння походження слухових галюцинацій (СВГ) і показує, що вони можуть виникати у здорових людей.
У рамках дослідження було розроблено новий метод, який включав у себе сприйняття голосу і сенсомоторну стимуляцію. В експерименті брали участь 48 осіб. У процесі експерименту учасникам впливали на слух сумішшю рожевого шуму, що нагадує звук водоспаду, і фрагментами голосів, як знайомих, так і незнайомих їм. Одночасно з цим учасники відчували сенсомоторну стимуляцію, спричинену натисканням кнопки і подальшими стусанами робота.
Результати дослідження показали, що учасники експерименту не тільки відчували присутність за своєю спиною, пов’язану з рухом робота, а й чули голоси, яких не було в зовнішніх слухових стимулах. Це виявлення свідчить про те, що слухові галюцинації можуть виникати за певних умов у мозку.
Цікаво, що ймовірність появи галюцинацій була вищою, якщо учасники чули незнайомий голос перед знайомим і якщо була затримка між натисненням кнопки та сенсомоторною стимуляцією. Ці результати вказують на те, що галюцинації можуть бути спричинені дефіцитом здатності відслідковувати та розрізняти себе від навколишнього світу, а також впливом сильних попередніх переконань або припущень на сприйняття.
Це дослідження оскаржує поширену думку про те, що слухові галюцинації характерні виключно для неврологічних розладів, таких як шизофренія. Натомість, воно застерігає від узагальнень і підкреслює, що галюцинації можуть виникати у здорових людей за певних умов.
Ці результати можуть мати важливе значення для розуміння механізмів виникнення слухових галюцинацій та їхнього взаємозв’язку з різними захворюваннями, включно з хворобою Паркінсона. Також дослідження допомагає демістифікувати це явище, застерігаючи тих, хто може зіткнутися з ним у майбутньому.
