АКТУАЛЬНО

Замість “Вагнера” в Україні тепер активно діють кілька інших російських ПВК

Після припинення діяльності ПВК “Вагнер” в Україні, з’явилися нові приватні військові компанії (ПВК), які продовжують брати участь у бойових діях на сході України. Політична аналітикиня Анна Круглова в колонці для видання RUSI детально описує, які російські ПВК тепер замінили “Вагнер” на фронті та їх роль у сучасному конфлікті.

Оскільки “Група Вагнера” фактично припинила своє існування минулого року після смерті її лідера Євгена Пригожина, може здатися, що загроза з боку недержавних суб’єктів на полі бою в Україні зникла. Однак Україна продовжує приваблювати різноманітні воєнізовані угруповання, більшість з яких дотримуються вкрай правих поглядів.

Однією з найвідоміших є “Русич”, яка бере активну участь у конфлікті в Україні з 2014 року і дотримується неонацистських переконань. Один з її лідерів, Олексій Мільчаков, прославився не тільки тим, що публічно і гордо назвав себе нацистом, а й схильністю до садистського насильства після того, як зняв на відео, як він вбиває і їсть цуценя. Однак слід зазначити, що “Русич”, схоже, не користується особливою популярністю серед російських крайніх правих. Так, Сергій Коротких, один із творців російського націонал-соціалістичного руху і союзник найсумновідомішого російського неонациста Максима Марцинкевича (на прізвисько Тесак), заявив, що таких людей, як Мільчаков, вважають “невдахами” в русі і розглядають їхню участь у війні як можливість привернути увагу в соціальних мережах. Це може бути правдою, оскільки соціальні канали групи містять дуже мало ідеологічного контенту, а та невелика кількість, що доступна, здебільшого присвячена вбивствам українських солдатів, яких, судячи з усього, “Русич” вважає другосортною расою.

Інша вкрай права група — це Російський імперський рух (або, зокрема, його військове крило, Імперський легіон) та його дрібніші філії, які називають себе “націоналістами”. Вони вважають, що Україна як держава не повинна існувати і вона просто частина Росії; отже, вони розглядають свою участь у війні як внесок в об’єднання російських територій з кінцевою метою створення нової Російської імперії з правлячим монархом. У соціальних мережах групи повно постів, присвячених поясненню її поглядів та обґрунтуванню її участі у справах України. Слід зазначити, що, попри захоплене привітання війни та активну участь у ній, група позиціонує себе як опозиція російському уряду. В її риториці проступає надія, що її участь зрештою допоможе досягти її стратегічної мети — зміни режиму в Росії та захоплення політичної влади.

Гасло Імперського легіонуFullscreen
Гасло Імперського легіону

За останній рік так званий Російський добровольчий корпус (РДК) також набув певної популярності як російське угруповання, що воює на боці України. Цю групу заснував у серпні 2022 року Денис Капустін (нині Нікітін), громадянин Росії з Німеччини. Вважається, що Капустін дотримується неонацистських поглядів, і його навіть називають “ключовою фігурою в європейських вкрай правих колах” і “одним із найнебезпечніших неонацистів у регіоні”. Інший учасник руху, Олексій Левкін, раніше очолював неонацистське угруповання “Вотанюгенд” і називав героєм норвезького терориста Андерса Брейвіка. Кілька інших членів також неодноразово висловлювали публічну підтримку крайнім правим групам і терористам.

Сам Нікітін в інтерв’ю PBS говорив: “Ісламізація, культурний марксизм, мультикультуралізм — я думаю, що все це — всі ці речі шкідливі. Європейська культура безумовно перебуває під загрозою зникнення. Я вірю в такі речі, як Велика Заміна”. Ці та інші коментарі Нікітіна перегукуються з вкрай правою ідеологією, яка не залишає сумнівів щодо політичних поглядів його самого та його руху. Однак з інтерв’ю з іншими членами руху видно, що ступінь прийняття цих поглядів варіюється — деякі члени кажуть, що дотримуються традиціоналістських поглядів, але не згодні з більш крайніми правими ідеями, а інші навіть стверджують, що імідж РДК як вкрай правої групи був створений та просувався їхніми супротивниками в Росії (де групу визнано терористичною організацією). Хоча це може бути правдою, російські неонацисти висловили підтримку РДК у своїх соціальних мережах (наприклад, в Telegram-каналі “Націонал-соціаліст”) і навіть закликали робити пожертви, щоб допомогти пораненим бійцям РДК отримати медичну допомогу.

Крім них, існують ще два угруповання, що підтримують Україну, — “Легіон Свободи Росії” і “Батальйон Сибір”, проте достовірної інформації недостатньо, щоб робити однозначні висновки щодо їхньої ідеологічної орієнтації.

У будь-якому разі, схоже, що, попри зникнення “Групи Вагнера”, Україна, як і раніше, залишається привабливим полем дій для різних недержавних суб’єктів, багато з яких дотримуються вкрай правих переконань і є активними в соціальних мережах, повідомляючи про свою діяльність і вербуючи нових членів, а також здійснюючи акти насильства. Їхня присутність у регіоні є приводом для занепокоєння, вона не тільки ще більше погіршує ситуацію на полі бою, а й становить загрозу безпеці для Європи, оскільки ці угруповання можуть спробувати (як деякі вже зробили) вивести свою діяльність за межі України.

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ЦІКАВІ МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ