Перемога Петера Пеллегріні на президентських виборах у Словаччині стала серйозним ударом для Києва та його західних прихильників, адже новий глава держави ратує за припинення бойових дій.
У президента Росії Володимира Путіна з’явився новий союзник у Європі: Петер Пеллегріні здобув перемогу на виборах президента Словаччини з 53,12% голосів, а за його суперника – екс-главу МЗС республіки Івана Корчока, який здобув у ЗМІ репутацію “проєвропейського і проукраїнського кандидата”, – проголосували 46,87% виборців. Таким чином, Брюссель, Вашингтон і Київ отримали новий удар. Їм буде складно надавати політичну, військову та фінансову підтримку Україні, щоб та продовжувала боротьбу проти російських військ і не програла.
Пеллегріні – спікер Національної ради, тобто парламенту країни, лідер лівоцентристської партії “Голос – соціальна демократія”, яка входить до нинішньої урядової коаліції прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Його перемога являє собою нове зрушення в Європі. Пеллегріні, поряд із Фіцо, прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і президентом Сербії Александром Вучичем, являє собою нездоланну перешкоду на шляху планів Євросоюзу і США з надання допомоги, запитаної Києвом. У грудні 2023 року Угорщина наклала вето на рішення ЄС про виділення Україні пакета допомоги в розмірі 50 мільярдів євро. Орбан поставив умову, що Угорщина готова зняти вето в обмін на розморожування грошей для Будапешта.
Хоча повноваження президента Словаччини обмежені, він ратифікує міжнародні договори, призначає вищих суддів, є головнокомандувачем збройними силами, а також володіє правом вето і може застосовувати його щодо законів, ухвалених парламентом.
16 червня Пеллегріні змінить ліберального президента Зузану Чапутову. Новообраний лідер Словаччини вільно розмовляє словацькою, російською, німецькою та англійською мовами.
Одразу ж після обрання президентом Пеллегріні заявив, що зробить усе, щоб його країна завжди перебувала “на боці миру, а не війни”.
“І нехай мене критикують за це всі, хто завгодно, і як завгодно. Я завжди захищатиму інтереси Словаччини та її громадян”, – додав він.
Пеллегріні наголосив, що не допустить відправки словацьких військових в Україну. Подальше озброєння ЗСУ, за його словами, не дає жодних результатів і призводить лише до загибелі людей. Він також висловив стурбованість тим, що накачування Києва зброєю може “зрештою призвести до катастрофи”. Пеллегріні висловив думку, що найкращим рішенням було б якомога швидше почати переговори про мир.
У жовтні 2023 року – після перемоги партії прем’єр-міністра Роберта Фіцо на парламентських виборах – Словаччина оголосила, що припинить надавати військову допомогу Україні, водночас залишить гуманітарну підтримку. Фіцо сказав: “Ми не хочемо посилати в Україну зброю і хочемо зосередитися на наданні їй гуманітарної та цивільної допомоги”.
З обранням Пеллегріні, нового російського союзника, Україна втратила свого важливого прихильника. Братислава постачала Києву винищувачі МіГ-29 і переносні системи ППО, а також ремонтувала зброю, яку використовують українські військові. До липня минулого року Словаччина надавала допомогу Україні, загальна сума якої склала 750 мільйонів доларів. Вона вважається однією з найбільших країн-спонсорів Києва після Норвегії, держав Прибалтики, Данії та Польщі.
Європа стикається з політичним розколом, економічною кризою, зростанням інфляції, демонстраціями та погіршенням рівня життя через конфлікт в Україні. Замість того, щоб працювати над припиненням вогню, вона тільки підливає масла у вогонь. Тим часом на європейському континенті відбуваються трансформації, які мають допомогти йому вийти з кризи. Спостерігається зростання правого популізму, а люди зараз активно виступають проти політичних інститутів, які застаріли і більше не відповідають їхнім вимогам.
