Розгром підрозділу ПВК “Вагнер” у Малі — це набагато більше, ніж окремо взята успішна операція туарегів, стверджує військовий оглядач Олександр Коваленко. Це згасання цілої епохи і фактичний кінець знаменитої військової контори.
Туареги організували чудову засідку на російських найманців групи Вагнера, водночас показавши, що нічого особливого у цих блідих окупантах немає. Якоюсь мірою за розвінчання ореолу певної особливості й ексклюзивності цього угруповання взялася у 2022 році Україна, коли ПВК “Вагнер” було знекровлено, а їхнього керівника, після стрімкого медійного зльоту, довели до істерики, що призвела до відомого результату.
Однак у різанині серед барханів Малі є цікавий момент, окрім самого факту винесення колони ПВК “Вагнер” із великою кількістю загиблих та полонених росіян.
Після істеричного кидка Пригожина на Москву, група Вагнера почала втрачати свій вплив в Африці. Її поступово витискали з різних майданчиків впливу, а найяскравішим прикладом стала повна заміна “вагнерівців” у Буркіна-Фасо на Африканський корпус. Щоправда, темпи поширення впливу Африканського корпусу трохи пригальмували, оскільки частина їхніх підрозділів взяла участь у травневому перформансі МО РФ.
У свою чергу, варто зазначити, Малі — це остання ділянка, де ПВК “Вагнер” зберігала контроль та отримувала прибуток, насамперед від золотовидобування. Важливість Малі для “вагнерівців” наголошується на тому, що в цій країні особисто був присутній Антон Єлізаров “Лотос”, фактично керівник групи. Але не допомогло.
Тепер заміну групі Вагнера на Африканський корпус готують за тим самим принципом і сценарієм, що й у Сирії.
Нинішній розгром колони може цей процес лише прискорити, з огляду не лише на послаблення ПВК “Вагнер”, а й показового приниження групи туарегами.
Та, як кажуть, нема лиха без добра. ПВК “Вагнер” – це вже відпрацьований матеріал. Про Африку вони можуть забути й не мріяти. А ось відправлення Африканського корпусу та повна заміна ними африканських ділянок контролю групи Вагнера розвантажить хоча б один напрямок на півночі Харківщини. Зі свого боку, туареги показали високий клас нейтралізації російських найманців і, я більш ніж впевнений, повторять це з Африканським корпусом, і не раз.
Що ж до ПВК “Вагнер”, недобитого в Африці та видавленого звідусіль, то найманцям групи слід розуміти, що після повернення до Росії на них там чекає аж ніяк не райдужна перспектива. Керівництво, тією чи іншою мірою, буде пущено під ніж, як у переносному, так і у прямому значенні. А ось рядовий склад просто кинуть до м’ясорубки в Україну.
Після ліквідації тріо “Пригожин, Чекалов, Уткін”, ПВК “Вагнер” мав останній шанс на виживання, і цей шанс був у руках амеби Антона Єлізарова “Лотоса”. Але амеба вирішила сховатися подалі від Росії в Малі — не допомогло. Розгром від туарегів матиме наслідки для групи Вагнера набагато критичніші, аніж просто десятки відео з десятками трупів і згорілими кістяками ББМ. Це — остаточний аргумент для повного виведення групи з Африки, після чого її остаточно зачистять у тій чи іншій формі.
Олександр Коваленко, військовий експерт
