Наприкінці квітня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики одноголосно підтримав оновлений законопроєкт про віртуальні активи. Документ був доопрацьований і максимально наближений до європейської версії регулювання, зокрема стандарту MiCA. Основні цілі законопроєкту — врегулювати обіг цифрових активів, їхнє оподаткування та захист прав учасників ринку.
За словами Кирила Хом’якова, регіонального голови Binance у Центральній та Східній Європі, Центральній Азії та Африці, така гармонізація відкриває шлях для ліцензування в ЄС і дозволить українським компаніям швидше виходити на міжнародні ринки. Подібної думки дотримується Богдан Опришко, операційний директор Everstake, який називає це стратегічно правильним кроком.
Втім, не всі учасники ринку поділяють оптимізм. Засновник проєкту UAHg.io Максим Дем’янюк вважає, що адаптація під європейські стандарти в українських реаліях — з урахуванням непрацюючої судової системи та слабкої банківської інфраструктури — навряд стимулюватиме бізнес залишатися в Україні. Його підтримує і Олександр Момот, генеральний директор Peanut Trade, який вважає, що законопроєкт ускладнює ситуацію, перенісши в Україну найжорсткіші європейські норми без адаптації.
Критичний також Вадим Груша, CEO Trustee Plus, який вказує на складність документа, наявність великих прогалин у термінах і невизначеності, що може зробити закон «недієздатним». Аналогічну думку висловив Володимир Носов, засновник WhiteBIT Group: за його словами, законопроєкт буде складним і незрозумілим для широкої аудиторії, що гальмуватиме розвиток криптоіндустрії.
З іншого боку, у WhiteBIT відзначають позитивні зміни у податковому регулюванні — з документа вилучили неприйнятні норми, зокрема інститут податкових агентів для криптооператорів. Введена також пільгова ставка податку 5% протягом 2026 року для фізичних осіб при продажі криптоактивів.
Разом із тим, бізнес занепокоєний відсутністю чітко визначеного регулятора: відповідно до законопроєкту, ним може стати Нацбанк або інший орган, визначений Кабінетом міністрів. Ця невизначеність викликає сумніви щодо готовності регулятора оперативно запровадити ефективне ліцензування і контроль.
Кирило Хом’яков наголосив, що від компетентності нового регулятора залежить багато: чи буде він спрощувати, чи ускладнювати роботу учасників ринку. Максим Дем’янюк зауважив, що якщо регулятором стане Комісія з цінних паперів — це буде неефективно, натомість Нацбанк або Мінцифра можуть краще впоратися з цим завданням.
Підсумовуючи, бізнес бачить у законопроєкті як потенціал для розвитку і зростання прозорості крипторинку, так і ризики подальшої тінізації та надмірного регуляторного тиску. Для успіху потрібна не лише технічна якість документа, а й конструктивний діалог держави з бізнесом та зміни в підходах державних інституцій.
