Багато японців вважають борщ російським, – Євгену Клопотенко відмовили у відкритті ресторану української кухні

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко заявив, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, мотивуючи це тим, що у сприйнятті японців борщ є російською стравою. Про це Клопотенко написав у фейсбуці.

На цю заяву відреагував посол України в Японії Сергій Корсунський, який зазначив, що такі уявлення в Японії “не відповідають дійсності”.

Але японський журналіст та письменник Такаші Хірано у розмові з ВВС Україна підтвердив, що багато японців дійсно раніше вважали борщ російським, але зараз ця ситуація стрімко змінюється.

У своєму дописі Клопотенко розмістив скріншот електронного листа, в якому йдеться, що “в Японії дуже поширена думка, що борщ – це російська страва”.

А оскільки ставлення японців до Росії є негативним, “це не формує у японців хорошого враження про борщ”.

При цьому він не повідомив деталей щодо того, хто саме йому відмовив і з якою пропозицією він до них звертався.

Клопотенко назвав це “чудовим прикладом російської пропаганди”:

“Зрозуміло, що люди оминатимуть це місце десятою дорогою, бо притомні японці, на щастя, історично є русофобами. І от, ми наче на одному боці барикад, а виходить якась дурня”, – написав він і зазначив, що хотів відкрити “монозаклад з борщем”.

Він також зазначив, що ця ситуація “лише означає, що треба працювати ще завзятіше над популяризацією української думки та української кухні в світі”.

“Звісно, це одиничний випадок, бо рівень підтримки України в Японії просто неймовірний”, – додав ресторатор наприкінці свого допису.

“Не відповідає дійсності”

На заяву Клопотенка відреагував посол України в Японії Сергій Корсунський.

“Ні, це не відповідає дійсності. В Японії протягом двох років відкрито з десяток ресторанів української кухні, де подають борщ”, – так він прокоментував новину про відмову Клопотенку у себе у фейсбуці.

Він також зазначив, що українська громада постійно проводить по всій Японії фестивалі борщу, і “японці чудово знають, що борщ – то українська страва”.

“Думка одного японця, який “відмовив”, свідчить, що він чи вона просто не компетентний у тій справі, якою намагається займатися”, – додав пан посол.

У коментарях до допису він також розповів, що в Японії видали три книги про українську кухню японською мовою, і навів кілька прикладів українських ресторанів, які відкрили у різних містах.

Його допис також прокоментувала дослідниця гастрокультури Олена Брайченко.

“Ми насправді теж отримали чимало схвальних відгуків на нашу книжку “Україна. Їжа та історія”, яка продається в Японії, японською мовою, там аж 6 різних видів борщів, – написала вона. – Думаю, проблема у заголовках, які завжди намагаються гіперболізувати”.

Не варто узагальнювати

У розмові з ВВС Україна Такаші Хірано – японський журналіст, дипломат та письменник, який давно живе в Україні, – порадив не узагальнювати ставлення до борщу за одним випадком.

“Думаю, що це точка зору тільки одного японця, тож не варто узагальнювати пану Клопотенку. Я особисто добре знаю, що багато японців нарешті почали знати, що борщ – це українська страва”, – каже Хірано.

Він додає, що прекрасно розуміє розчарування команди Клопотенка щодо цього інциденту.

“Я почув цю історію від своєї близької подруги в його команді. Але я як людина, яка багато років намагалася поширювати подібне знання в Японії, маю зауважити, що сказане йому є думкою лише одного японця”, – наполягає Хірано.

За його словами, до повномасштабного вторгнення Росії багато японців не суттєво цікавилися Україною, відповідно багато людей дійсно вважали, що борщ є російським.

“І я давно боровся, щоб мої співвітчизники зрозуміли, що це не так, що борщ є українською стравою, і намагався довести це у своїй япономовній книжці про Україну, та писав тисячу разів про це у соцмережах. Зміни відбувалися до початку великої війни, але лише поступово. І таки найбільша зміна виникла через те, що японці масово зацікавилися Україною, на жаль, через повномасштабне вторгнення”, – розповів Такаші Хірано ВВС.

Він каже, що не тільки він, а доволі багато людей, японців і українців у Японії, зараз розповідають іншим людям, що борщ є українським. І тепер зміни в сприйнятті цього там точно помітні, твердить Хірано.

“Хоча, ясна річ, ніколи не можливо сказати, що всі люди змінили своє сприйняття однієї миті, дуже важливо зрозуміти динаміку таких змін і для маркетингу, зокрема на такому специфічному ринку, як японський”, – розповів він.

І додав, що зусилля у цьому напрямку і далі потрібні, і сам він займається цим щодня.

Борщ і політика

“Війна за борщ” між Україною та Росією триває вже багато років, а після російської анексії Криму, війни на Донбасі та повномасштабного вторгнення Росії це стало для українців особливо чутливим питанням.

У 2022 році речниця російського МЗС Марія Захарова звинуватила українців у тому, що вони “не хотіли ділитися борщем”.

“На компроміс іти не хотіли. Так це і є ксенофобія, нацизм, екстремізм у всіх видах”, – заявила Захарова.

У лютому 2020 року вже колишній радник президента Росії та “куратор по Донбасу” (сам він останній титул заперечує) Владислав Сурков згадував про борщ у своєму “світоглядному” інтерв’ю.

“України немає. Є українство. Тобто специфічний розлад умів, дивовижним чином доведений до крайньої межі захоплення етнографією. Таке криваве краєзнавство. Сумбур замість держави. Борщ, Бандера, бандура є, а нації немає”, – заявив Сурков під час смс-листування з журналістом видання “Актуальные комментарии”.

А в грудні того ж року російський комедійний актор Андрій Бочаров (“Бочарик”) опублікував пост про “російський борщ”.

“Після ковзанки чудово заходить російський борщ”, – написав він з відповідним фото.

Під дописом розгорнулася справжня баталія за те, чий же насправді борщ – більше 11 тис. коментарів, дискусія тривала кілька тижнів.

Також у грудні 2020 міжнародний ресторанний рейтинг Michelin оприлюднив пресреліз, в якому анонсував, що його представники прибули до Москви, аби оцінити місцеві ресторани й серед “російських страв” там згадали і борщ.

“Ганьба вам. Борщ – Український. Як ви можете відносити його до російської їжі? Це непрофесійно. Ви не знаєте, про що говорите. Українці чекають на вашу заяву із вибаченнями”, – писали українські користувачі.

Згодом Michelin вибачилися за “російський борщ” і “гастрономічну необачність з неочікувано політичною конотацією”, повідомило українське посольство у Франції, з якими спілкувалися представники гастрогіду.

А в 2019 році в офіційному акаунті МЗС РФ опублікували твіт, в якому було зазначено: “Вічна класика, #борщ – одна з найвідоміших і найулюбленіших російських #страв і символ національної кухні”.

А вже у лютому “український борщ” потрапив до топ-20 найкращих світових супів за версією американського CNN Travel.

“І хоча цей суп іноді відносять до російської кухні, це твердження викликає гарячі суперечки. Зараз українські кухарі ведуть кампанію з включення їхньої позиції до Списку світової спадщини ЮНЕСКО”, – написали CNN Travel.

У 2021 році Україна вирішила офіційно відстояти від зазіхань Росії борщ як свою культурну спадщину й під егідою Мінкульту провела подію, під час якої приготували 25 борщів за рецептами кожного з українських регіонів.

Це стало частиною кампанії з подання заявки до ЮНЕСКО про “Культуру приготування українського борщу”.

Активним учасником акції був і “захисник українського борщу” Євген Клопотенко, який збирав рецепти в різних регіонах.